Учені завершили польові дослідження японської креветки у пониззі Дунаю

Фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) завершили сезонний цикл польових досліджень японської прісноводної креветки в акваторії української частини Дунаю.
Про це повідомили у Держрибагентстві.
За результатами осінніх спостережень встановлено чітку тенденцію до скорочення кількості цього інвазійного виду, який останніми роками активно поширюється у прісноводних екосистемах Причорномор’я, в уловах зі зниженням температури води. Це може бути пов’язано зі зменшенням рухової та кормової активності особин, зміною їхнього просторового розподілу та поступовим переміщенням до глибших ділянок з більш стабільними температурними умовами.
Водночас зменшення уловів у холодний період не обов’язково свідчить про пропорційне скорочення загальної чисельності популяції, оскільки ефективність облікових знарядь лову значною мірою залежить від сезонної активності креветки та її доступності для вилову. Додатковим чинником, який може впливати на результати промислового лову, є надходження морської води, що супроводжується масовою появою медуз на мілководних ділянках промислового лову в районі Вилкового.
Один із важливих результатів досліджень ‒ встановлення суттєвих відмінностей у статевій і розмірній структурі промислового стада японської креветки в різних районах Дунаю. Співвідношення самців і самок, частка особин різних розмірних груп та їхні середні морфометричні характеристики помітно змінювалися залежно від району досліджень.
Виявлені особливості свідчать про просторову неоднорідність популяції японської креветки й можуть бути зумовлені відмінностями гідрологічного режиму, температурних умов, характеру донних біотопів, забезпеченості кормовими ресурсами, особливостями сезонних міграцій і репродуктивної активності виду.
Наразі фахівці ІРГЕМО перейшли до камерального етапу досліджень, який передбачає систематизацію та статистичне опрацювання зібраного біологічного матеріалу, цифровізацію результатів польових спостережень і формування єдиної електронної бази даних.
Просторовий аналіз отриманих результатів із використанням геоінформаційних технологій ArcGIS дасть змогу сформувати електронні тематичні карти розподілу японської креветки, визначити ділянки її найбільшої концентрації, оцінити просторову мінливість промислових запасів та обґрунтувати диференційовані підходи до можливого регулювання її вилучення.
Кінцева мета досліджень ‒ формування науково обґрунтованої оцінки запасів японської креветки в українській частині Дунаю та розроблення рекомендацій щодо раціонального використання її ресурсного потенціалу.
Як повідомлялося, краснопірку вилучили з переліку регіонально рідкісних видів риб Львівщини.