Джерело мікроелементів: важливий не вміст, а вплив на організм тварини

Генетичний потенціал корів, рівень продуктивності й метаболічне навантаження нині змінилися настільки, що самої лише наявності мікроелементів у преміксі вже недостатньо. Сучасний підхід ‒ не скільки мікроелемента згодовано, а скільки його реально засвоїв організм, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Саме тут виникає різниця між формами мікроелементів, які мають подібні показники на етикетці, але не обов’язково забезпечують однакову продуктивну відповідь. Так, на багатьох фермах аналіз раціону показує достатні рівні цинку, марганцю й міді, але стадо ВРХ усе одно має кульгавість, подовжений сервіс-період або високе раннє вибраковування. Причина може полягати не у формальному дефіциті, а в доступності мінералів для ферментів і тканин.
Неорганічні й органічні джерела можуть по-різному взаємодіяти з компонентами раціону. Однак термін «органічний» сам по собі не визначає структуру сполуки, її стабільність чи здатність забезпечувати біологічну відповідь. Саме тому порівнювати джерела мікроелементів потрібно не за вмістом металу, а за його фактичним впливом на організм тварини.
Нагадаємо, хром особливо цінний для корів у транзитний період.