Антибіотикограма: які методи використовують і як класифікують результати

Ветеринарний лікар сьогодні має призначати антибактеріальну терапію, ґрунтуючися на точному діагнозі, оцінці ризиків та обов’язковому визначенні чутливості конкретного збудника.

Профілактичне застосування протимікробних препаратів більше не може бути стандартною технологічною операцією «про всяк випадок». Кожен випадок застосування антибіотика потребує клініко-лабораторного обґрунтування й документального підтвердження, пише журнал «Наше птахівництво».

Отже, бактеріологічне дослідження з визначенням антибіотикочутливості перетворюється з додаткової лабораторної послуги на обов’язковий інструмент.

У практиці використовують 2 основні підходи до визначення чутливості бактерій:

‒ диско-дифузійний метод (метод Кірбі ‒ Бауера);

‒ визначення мінімальної інгібувальної концентрації (МІК).

Диско-дифузійний метод залишається найдоступнішим і найпрактичнішим способом рутинного тестування. На поверхню агару з досліджуваною культурою наносять диски з антибактеріальними препаратами, після інкубації вимірюють зони пригнічення росту та порівнюють їх із відповідними критеріями інтерпретації.

Результат класифікують як S, I або R. Сучасне трактування категорії I за стандартами EUCAST ‒ це «чутливий за підвищеної експозиції», а не просто «проміжний». Для клінічної практики різниця принципова: результат I не означає, що препарат треба автоматично виключити зі схеми лікування. Він уможливлює застосування вищого дозування чи іншої частоти введення в межах зареєстрованої інструкції.

Метод МІК дає кількісну характеристику ‒ найнижчу концентрацію препарату, яка повністю пригнічує видимий ріст мікроорганізму. Наприклад, МІК енрофлоксацину для конкретного ізоляту може становити 0,5 мг/л.

Перевага МІК у тому, що лікар отримує не лише підсумкову категорію чутливості, а й число, яке можна відстежувати в динаміці. Зростання МІК від 0,25 мг/л до 2 мг/л свідчить про зміну профілю чутливості ще до того, як це стане очевидним за простим порівнянням клінічних категорій S/I/R.

Ані диско-дифузійний метод, ані МІК не працюють без суворої методології й коректних критеріїв інтерпретації. Результат «чутливий до антибіотика» має практичну цінність лише тоді, коли лабораторія може чітко відповісти: як саме його отримано і за якими критеріями інтерпретовано.

Тому при виборі лабораторного партнера необхідно звертати увагу на акредитацію за ДСТУ EN ISO/IEC 17025 саме у відповідній галузі випробувань, а не лише на наявність сертифіката. Також важливо з’ясувати, за якою методикою визначають чутливість і які критерії використовують для інтерпретації результатів.

Раніше ми писали про шляхи поширення резистентності до антибіотиків через продукцію птахівництва.