В Одесі відбувся інтенсивний тренінг професійного зростання для кормовиробників

Кормовиробництво є однією з найдинамічніших галузей, де тісно пов`язані між собою традиції та інновації, наука та промисловий підхід. Без обміну знаннями та передовим досвідом неможливо опанувати мистецтво створення високопродуктивних та якісних раціонів для потреб свинарства, птахівництва, скотарства та аквакультури. І такою сполучною ланкою є Міжнародна школа кормів, яка у вересні у партнерстві з ProAgro Group зібрала в Одесі провідних спеціалістів, технологів, керівників лабораторій, керівників і власників агробізнесу на ХІІІ сесію.

Створена на базі Одеського національного технологічного університету (ОНТУ) освітня науково-практична платформа, 13 років поспіль є провідним майданчиком для професійного зростання кормовиробників.

Триденні тренінги інтенсивного професійного зростання International School of Feed – це квінтесенція передових практик, перевірені знання щодо оптимізації рецептур, контролю якості продукції, енергоефективні рішення задля покращення ефективності та прибутковості бізнесу.

У ХІІІ сесії взяли участь 55  представників з 36 підприємств галузі. Загалом за 13 років функціонування Міжнародної школи кормів тут пройшли навчання понад 350 фахівців, безпосередньо залучених у виробництві.

Як зізнаються слухачі Міжнародної школи кормів, за короткий термін вони опановують інформацію, якій не вчать в інститутах, та яка стає надалі допоміжним матеріалом у роботі.

«Міжнародна школа кормів є відповіддю на виклики, які сформувалися у сфері передачі технологій, знань та досвіду», – підкреслив доктор технічних наук, професор, почесний президент Одеського національного технологічного університету Богдан Єгоров, який фактично є мозком, душею та серцем цієї платформи.

Він зауважив, що сучасне кормовиробництво неможливо без технологій, проте головним рушієм змін є людський ресурс та якість його підготовки.

«У складі Одеського національного технологічного університету діє єдина на теренах України, Центральної та Східної Європи кафедра технології зерна і комбікормів. Тут сконцентровані висококваліфіковані фахівці. Тренінги дають нам, викладачам, можливість підвищити свій рівень і передавати надалі студентам знання, якими з нами діляться практики ринку. Тож сесії Міжнародної школи кормів – це чудовий приклад співпраці університетів та бізнесу», – акцентував Богдан Єгоров.

Так, свого часу «Хорольський механічний завод» передав для опанування студентами практичних навичок програму розрахунку та обладнання для кафедри. Також майбутні технологи проходять практику на провідних комбікормових виробництвах. Загалом Клуб роботодавців при університеті налічує 680 компаній та корпорацій, які працюють в Україні. 

Під час пресконференції генеральний директор Interprojekt Gmbh (Німеччина) Іван Кунь розповів, що війна змінила ментальність інвесторів у кормовиробництві. Але попри виклики та ризики підприємства розвиваються.

«Я можу назвати з десяток підприємств, які були релоковано з прифронтових зон. Вони знаходять сили розвиватися, збільшувати потужності та виходити на нові ринки, зокрема, експортні», – підкреслив він.

Натомість СЕО ГК «Yednist’ Group» Сергій Бакум, чия продукція експортується до країн ЄС, бачить  у перспективі трансформацію ринку й розвиток регіонального плану, який забезпечує мережі локальної інфраструктури.

«Йдеться про власний середній формат якісної безпечної продукції, якою швидко заповняться полиці супермаркетів», – уточнив фахівець.

Своєю чергою головний конструктор комплексних проєктів ПрАТ «Хорольський механічний завод» Родіон Азаров зауважив, що ризики війни стимулюють агропідприємства до інвестицій у недорогі мобільні підходів для кормовиробництва.

«На сьогодні ми маємо такі рішення й здатні виконати замовлення будь-якої складності», – додав він.

Натомість директор представництва компанії Ottevanger  Олеся Клапань  зазначила, що  компанія багато років спеціалізується на виробництві повністю автоматизованих модульних комбікормових заводів, які збираються у габаритах 20-футових контейнерів й вирізняються мобільністю та швидкістю монтажу.

«У нас немає стандартних проєктів. Проте є готовність знайти оптимальне рішення у будь-якій нестандартній ситуації», – додав генеральний директор Buhler Андрій Шаран.