Погодні умови лишаються головним регулятором чисельності клопа шкідливої черепашки

Попри високу екологічну пластичність клопа шкідливої черепашки, саме погодні умови залишаються одним із ключових природних чинників, які визначають чисельність цього небезпечного шкідника зернових культур. Найбільший вплив на його розвиток мають температура повітря та рівень зволоження.

Про це у своїй статті «Шкідник у депресії» в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук Інститут захисту рослин НААН.

За його словами, що зростання чисельності клопа шкідливої черепашки спостерігається у роки, коли під час льоту імаго, що перезимували, температура перевищує 14,5 °С, а оптимальними для розселення та розмноження є показники понад 15,5 °С. Важливу роль також відіграє гідротермічний коефіцієнт (ГТК): у період відкладання яєць сприятливими є умови, коли його значення не перевищує 1,0, а оптимальними – менше ніж 0,7. Для активного розвитку личинок найбільш сприятливою є температура понад 19,5 °С, а оптимальною – вище 20,5 °С.

Разом із тим багаторічні спостереження свідчать, що динаміка чисельності шкідника була нерівномірною. За даними літературних джерел, масштабний спалах масового розмноження клопа шкідливої черепашки розпочався у 1992 році й досяг максимуму через три роки. Тоді шкідник поширився не лише в степовій зоні, а й у південній та центральній частинах Лісостепу.

Після певного зниження чисельності вже у 2000 році було зафіксовано нове зростання популяції, однак із 2001 року розпочався спад, який тривав до 2005 року. У 2006–2009 роках чисельність клопа знову поступово збільшувалася як у Степу, так і подекуди в Лісостепу.

Із 2010 року спостерігається новий тривалий період зниження шкідливості фітофага, який триває й нині. Водночас після 2020 року науковці відзначають поступове вирівнювання середньої чисельності клопа між степовою та лісостеповою зонами.

Під час аналізу багаторічних даних за 2005–2024 роки щодо чисельності імаго навесні, імаго та личинок у період наливання зерна, а також дорослих комах у місцях зимівлі восени дослідники не виявили чіткої залежності між чисельністю шкідника та сумою ефективних температур року.

На думку науковця, це свідчить, що нинішнє зниження чисельності клопа шкідливої черепашки не можна пояснити лише температурним режимом. Більше того, сучасні кліматичні зміни, пов’язані з потеплінням, відповідно до біологічних особливостей шкідника, мали б, навпаки, створювати більш сприятливі умови для його розвитку та поширення.

Нагадаємо, потепління клімату зумовлює розширення ареалу клопа шкідливої черпашки.