Тепловий стрес, що виникає влітку, може поставити під загрозу ефективність виробництва у свинарстві. У літні місяці в Україні денна температура часто підвищується до +30 °C і вище. Якщо раніше високі середньодобові температури влітку були характерними більше для південних регіонів, то літо 2024 року показало, що спека може бути на всій території України.
Що ми знаємо про температурний стрес? Підвищення температури повітря понад +25 °C призводять до зниження апетиту у свиней — відповідно, знижується і їхня продуктивність. Після зниження температури до норми рівень поїдання корму знову стабілізується й проблеми закінчуються. Чи все так просто? Що лишається поза увагою? Розглянемо це питання детальніше.
Діапазон комфортної температури
Для дорослих свиней комфортною є температура +18–22 °C — температурні показники можуть дещо змінюватися залежно від фізіологічного стану тварин. У таблиці наведено термонейтральні зони для різних статево-вікових груп свиней і ймовірні наслідки у разі підвищення температури.
Отже, наслідком температурного стресу є не лише зниження споживання корму та низькі прирости, а й проблеми з тяжчими наслідками.
Наслідки теплового стресу
На рис. 1 позначено більшість наслідків, що можуть бути спричинені температурним стресом для різних статево-вікових групах свиней.
Зниження відсотка опоросу у свиноматок. Чисельні дослідження показали, що відсоток опоросу в спарованих влітку свиноматок на 10–20% нижчий, ніж в інші періоди. Також виявлено, що проблема полягає саме в збереженні плодів у період до 35 дня після запліднення. Підвищення температури до +28 °C порушує звичайні процеси терморегуляції й обміну речовин у свиноматок, до того ж відбувається часткова або повна загибель ембріонів.
Збільшення непродуктивних днів. Досліди показали, що період від відлучення до приходу в охоту влітку збільшується в середньому на 2–3 дні (до 7–10 днів). Причиною є пригнічення гормональної системи, що збільшує період відновлення після лактації. Зниження добового споживання корму влітку на 1–2 кг в період лактації, як наслідок — втрата живої ваги до 18% і більше, зниження концентрації поживних речовин в організмі, підвищена втрата енергії. Найбільше потерпають свинки за першим опоросом, адже вони ще ростуть, мають нижчі резерви організму, тому сильніше втрачають кондицію впродовж лактації.
Зменшення ваги новонароджених поросят. Цю проблему пов’язано насамперед із низьким споживанням корму свиноматкою в другій половині поросності. За статистикою вага поросят у літній період на 80–150 г менша, ніж середній показник в інші періоди. У літній період отримують більший відсоток мертвонароджених і нежиттєздатних поросят. Дослідження показали — поросята, народжені в спекотну пору року, мають меншу живу вагу під час народження, менші середньодобові прирости, менший вихід м’язової тканини та схильність до ожиріння туші.
Зниження молочності свиноматок. Доведено, що підвищення температури понад +25 °C негативно впливає на кількість молозива та молока свиноматки. Через зниження поїдання корму, а також гормональні розлади вироблення молока зменшується, відповідно, на 0,5–1,0 кг знижується середня вага поросят на момент відлучення. Також спостерігається збільшення втрат кондиції свиноматки під час лактації: більше як 18% живої ваги та більше за 4 мм товщини шпику.
Зниження якості спермопродукції кнурів. Підвищення температури влітку впливає на плідність кнурів шляхом зниження концентрації сперматозоїдів, збільшення відсотка аномальних сперматозоїдів, зниження їх рухливості. Підвищення температури до +30 °C всього на кілька годин може значно знизити якість спермопродукції. Враховуючи, що період сперматогенезу триває близько 45 діб, то втрати якості спермопродукції й період зниження відсотка запліднення є досить суттєвими.
Отже, слід оцінювати втрати від температурного стресу не лише під час підвищення температури, а й ті, що настають згодом.
Висновки
Під час температурного стресу на фермі відбувається низка втрат:
• знижується запліднюваність на 10–20%;
• з’являється тиха охота, пусті свиноматки;
• подовжується сервіс-період до 7–10 днів;
• знижується маса новонароджених поросят на 80–150 г;
• зменшується кількість молозива та молока у свиноматок;
• ускладнюються опороси, більше мертвонароджених поросят;
• втрачається маса тіла свиноматок на лактації понад 18%;
• зменшується маса гнізда в період відлучення на 10–20%;
• кнурі втрачають якість спермопродукції;
• на відгодівлі синдром дірявого кишківника.
Відповідно, рішення щодо профілактики має бути комплексним, а не тільки для покращення апетиту. Продукт Coolpig розроблено і перевірено ученими в Cargill Innovation Center (Іспанія) спеціально для пом’якшення наслідків температурного стресу для всіх статево-вікових груп свиней. Принцип дії — чотири напрями одночасно:
1. Підтримання електролітичного балансу, полегшення дихання та кровообігу.
2. Антиоксидантний захист — нейтралізує вільні радикали, що утворюються в умовах окиснювального стресу.
3. Стабілізація кишкового бар’єра — спеціальні фотогенні компоненти, що підтримують цілісність епітелію кишківника.
4. Підтримання апетиту і термокомфорту — окремі компоненти діють як природний охолоджувач на рецептори ротової порожнини та кишківника, зберігаючи апетит у тварини.
Продукт Coolpig — науково обґрунтоване комплексне рішення, перевірене на мільйонах свиней у 30 країнах світу.
Літня спека — це не чинник форсмажору, а керована змінна. За правильної профілактики можна отримувати стабільну продуктивність тварин на фермі 12 місяців на рік, а не вісім.
The Ukrainian Farmer
