Глобальні зміни клімату перекроюють мапу плодоовочевого бізнесу

На світовому ринку овочів та фруктів стабільний урожай більше не гарантує виробникам прибутку, оскільки через зміни клімату критично зростають витрати на полив, захист від граду та охолодження продукції. Дефіцит вологи та температурні аномалії вже почали переформатовувати географію виробництва, знижуючи рентабельність господарств у традиційних південних регіонах Європи та виводячи на ринок нових лідерів.

Про це повідомляє Agricultura.

За даними ФАО, за останні три десятиліття природні катаклізми коштували світовому агросектору $3260 млрд, а втрати плодоовочевої продукції сягнули 2,8 млрд тонн. Зараз екстремальна погода щорічно обходиться європейським фермерам у 28 млрд євро, що становить 6% від загальної вартості виробництва. Експерти прогнозують, що за гіршими кліматичними сценаріями до 2050 року ці втрати можуть зрости ще на 66%.

Головною загрозою для виробників плодоовочевої продукції стає не просто фізична втрата врожаю, а стрімке скорочення маржинальності через витрати на адаптацію. Посухи та спека змушують витрачати величезні кошти на будівництво систем зрошення, протиградових сіток, закупівлю обладнання для швидкого охолодження та оплату вищих страхових премій.

Міжнародна експертка агробізнесу та засновниця платформи EastFruit Катерина Звєрєва зазначає, що для виробників ягід, кісточкових чи цитрусових стабільний збір уже не є гарантією заробітку.

«Одна лише злива з градом перед збиранням врожаю в поєднанні з вищими витратами на зрошення та нижчою якістю плодів може за кілька днів перетворити підприємство з маржою EBITDA 15-18% на бізнес із маржинальністю 3-5%», — пояснює Катерина Звєрєва.

За даними Європейського агентства з навколишнього середовища, саме посуха є головним ворогом садівників та овочівників, оскільки вона спричиняє 54% усіх втрат у сільському господарстві Європи. Для порівняння, на сильні зливи припадає 21%, на заморозки — 16%, на град — 9%. Доступ до води стає важливішим за наявність землі, і вже до 2030 року надійне зрошення визначатиме позиції господарства на ринку.

Кліматична криза вже б’є по кишені фермерів Південної Європи. В Італії, Іспанії та Греції через дефіцит вологи собівартість виробництва овочів, цитрусових та ягід стрімко зростає, через що місцеві господарства втрачають конкурентоспроможність.

Натомість на ринку з’являються нові лідери, які змогли поєднати нижчу собівартість із технологіями адаптації. Марокко активно нарощує експорт томатів та лохини до ЄС завдяки розвитку закритого ґрунту та логістики. Єгипет завойовує ринки за рахунок масштабів виробництва цитрусових і заморожених овочів. В Азії потужним гравцем стає Узбекистан, де великі капітали вкладають у будівництво сучасних холодильних комплексів та запуск ланцюжків охолодження для експорту черешні й винограду.

Ринок чітко розділився на дві категорії: стійкі виробники з грошима на інвестиції у точне зрошення та захист садів, і вразливі господарства без доступу до капіталу, для яких кожен наступний невдалий сезон може стати останнім. Світові інвестиції зараз масово йдуть у технології — від ШІ-систем прогнозування врожайності до роботизованого збирання та новітнього обладнання для зберігання продукції.

Читайте також: Для груші рекомендують підтримувати вологість ґрунту на рівні 40–80% доступної води