Сезон спаржі 2026 року був цікавим

Цьогорічний спаржевий сезон був цікавий з кількох причин. Цікавий тим, що перші приморозки створили можливість деяким фермерам продавати дуже дорого і доволі дуже довгий період. Цікавий ще тим, що ці приморозки теж нормально поморозили продукції у мене. За попередніми підрахунками тільки на моїй ділянці на пару сот тисяч гривень вимерло. Якщо казати загалом те, що я знаю по своїй ділянці і ще кількох, які супроводжую, загальним об’ємом під 30 гектарів, то через заморозки недозібрали 16% урожаю. І це раннього урожаю, який продається за найвищою ціною. 

Попри збитки, я радію, що спаржа така культура, яка, попри втрату частини врожаю, зберігає рослину. У батата та артишока в таких умовах гине вся рослина.
Цього року в мене був і продаж спаржі, і висаджуванння спаржі, і продаж посадкового матеріалу. У рамках проєкту реінтеграції ветеранів в агросекторі, до мене приїжджали колишні військовослужбовці на навчання власній справі. На екскурсію на спаржеву садибу приїжджали дітки. У подальшому цей напрямок я планую розширювати. 

На багатьох форумах я ділився досвідом роботи з нішовими культурами.

Хочу сказати, що спаржа цікавить як початківців, так і досвідчених фермерів. Єдине, що всіх відлякує, – це продажі. Адже, наприклад, зерновикам цифра мільйон з гектара запаморочує голову. Бо вони переносять це на масштаб пшениці. Але так не можна, спаржа – це нішовий продукт. Тут не можна 100, 200, 300 і 1000 гектарів за раз висадити.

Тут треба поступово підходити і поступово популяризувати спаржу для того, щоб люди знайомилися. Бо є ще дуже-дуже багато людей, навіть серед тих самих фермерів, які не знали, що в нас в Україні вирощується спаржа. Чи вони можуть собі дозволити виростити собі спаржу або придбати собі спаржу? Так, можуть.

Є ще дуже багато людей, навіть якщо знають, що спаржа є, вони не знають за її користь. І про це треба розказувати. 

Також є багато людей, які не можуть собі дозволити купити готову продукцію. Вони купують собі посадковий матеріал і вирощують свою спаржу. Так, у мене втричі відносно минулого року збільшилося дрібні замовлення посадкового матеріалу. І ця кількість з кожним роком зростає в геометричній прогресії.
У мене саджанці купують люди з таких сіл, де немає навіть відділення «Нової пошти». Я їм раджу вирощувати спаржу замість картоплі й продавати в своєму селі. Або міняти на картоплю. Для того, щоб зараз купити 10 кг картоплі, треба всього 1 кг спаржі.

Так спаржу простіше вирощувати, садити треба один раз на 15 років. А на деякі гібриди дають урожай і до 40 років.

У Німеччині ще у 2022-му році спаржа займала понад 26 тис. га, і з часом плантації збільшуються. В Україні площі під спаржею не перевищують 500 га. У цьому році висадили буквально 15 га. 

Багатьох фермерів-початківців відлякують розповіді, як десь в там в Києві хтось продавав спаржу задешево. Була така ситуація. Цей одноосібник не знав як правильно організовувати продажі. А їх треба організовувати.
Не можна на продаж спаржі, королеви овочів, дивитися, як на продаж картоплі. Один з агрохолдингів засадив великі площі, потім не знав, куди її дівати.
В одному з проєктів, які я супроводжую, урожай з 20 га спаржі законтрактували на 5 років наперед. Оце називається організація вирощування під ключ (тобто разом з продажем), а не просто організації вирощування. 

Тобто перспектива доволі велика, популяризувати овоч можна і потрібно, і, в принципі, ринок ще зможе проковтнути дуже багато.

Як фермер, на спаржевій садибі я вирощую 1,5 га спаржі, найдорожчу спецію шафран, батат та артишок. Ці культури вважаю найбільш придатними для нішового вирощування.