Кілька місяців окрім міжнародних
новин варто стежити за погодою

Конфлікт на Близькому Сході опосередковано позначився на агробізнесі. Підвищення нафтових котирувань підштовхнуло вгору ставки фрахту, що відбилося на цінах агропродукції в пунктах призначення.
Близький Схід — один із головних центрів виробництва та експорту азотних і фосфатних добрив. Тож блокування Ормузької протоки спричинило затримку експорту сотень тисяч тонн продукції й перебої з доступністю добрив. Подорожчанню останніх сприяло і підвищення цін на газ. У результаті брак живлення закладає ризики нижчої врожайності, особливо кукурудзи, яка потребує активного внесення азотних добрив. Водночас площі під нею в Україні, ймовірно, суттєво не зміняться, принаймні цьогоріч, адже криза добрив може бути тривалою.
Якщо розвиток подій на Близькому Сході є невизначеним, перспективи значних перехідних залишків в Україні мають цілковито реальні обриси. За прогнозами ASAP Agri, кінцеві запаси пшениці й кукурудзи цього сезону можуть сягнути близько 4 млн тонн кожної.
Сподівань щодо активізації експорту пшениці поки що небагато. Навпаки. На ринках Алжиру й Єгипту — найбільших покупців нашого збіжжя в Північній Африці — посилилася конкуренція
з рф, яка пропонує зерно вищої якості за такими самими або нижчими цінами.
На тлі нещодавнього підвищення цін українські фермери стримували продажі пшениці, очікуючи подальшого підвищення, підтриманого геополітикою.
Проте наразі на тлі поступового зниження геополітичних ризиків чинник нового врожаю дедалі більше даватиметься взнаки.
За умов значних перехідних залишків утримувати високі ціни до кінця сезону буде складно. Додатковий тиск створює й глобальна ситуація: світова пропозиція старого врожаю є значною.
Водночас нового сезону баланс матиме інакший вигляд: пшениці у світі буде менше через скорочення площ і погодні чинники.
У США триває посуха, в Австралії очікується скорочення площ на 10–15%, а у ЄС врожай може бути приблизно на 8–9 млн тонн нижчим, ніж торік. В Україні та рф, попри складну зиму, поки що зберігаються добрі перспективи на врожай. Тож фактично у новому сезоні світ повертається до більш збалансованої моделі ринку. Це закладає довгострокове підтримання цінам, однак воно
проявлятиметься поступово. В Україні ж, якщо не буде серйозних погодних катаклізмів, повторення торішньої історії з високими цінами на старті сезону є малоймовірним, навіть у разі затримання зі збиранням урожаю з огляду на значні перехідні залишки.
Ціни на кукурудзу в Україні донедавна теж підвищувались, підтримувані нестабільною геополітичною ситуацією, яка впливала на настрої на світових ринках. У березні нашу зернову далі
активно купувала Італія, яка цього сезону випередила Іспанію,в минулому найбільшого покупця української кукурудзи у ЄС. Проте лідером є залишається Туреччина, до якої Україна вже експортувала на 1 млн тонн більше зернової, ніж торік.
Утім, конкуренція на глобальному ринку тільки посилюється. США й далі активно реалізовують торішній рекордний урожай кукурудзи. Аргентина також уже вийшла на ринок, зокрема відновлюючи поставки до Китаю. А з липня з’явиться бразильська кукурудза, яка конкурує з нами на європейському ринку та Близькому Сході.
Тож наразі передумов для подальшого підвищення цін на кукурудзу небагато, особливо за відсутності нових шоків на енергетичному та добривному ринках і за сприятливих погодних умов
для нового врожаю.
Теоретично український ринок ще має коротке вікно до липня, коли може активізуватися попит із боку Близького Сходу, який останнім часом був нестабільним через геополітичні чинники.
Це може тимчасово підтримати ціни, проте цей чинник має обмежений часовий горизонт. З липня очікується суттєве уповільнення темпів експорту кукурудзи з України, і на тлі значних перехідних залишків ціновий тиск тільки посилюватиметься, що може призвести до суттєвого зниження цін.