Щоб отримати відповіді на запитання, як трансформуються ґрунти України, що на це впливає і що робити, аби підтримати свій основний ресурс, в Ukravit Institute проводять регулярні дослідження в різних регіонах країни. Що змінилось за 2025 рік і яких висновків можна дійти, про це розповідають фахівці компанії.
Стабільна нестабільність
Сподіватися, що ґрунт є сталою категорією — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — усе це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.
— Систематично досліджуючи ґрунти останні сім років в Ukravit Institute, ми бачимо тривожну тенденцію до їх деградації, — розповідає кандидат сільгоспнаук, керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit Сергій Сальніков. — Ідеться, зокрема, про підвищення кислотності, дефіцити фосфору та більшості мікроелементів, погіршення ситуації із засоленістю. Ця динаміка особливо пришвидшилася під час війни: складна економічна ситуація змушує наших аграріїв, з одного боку, шукати шляхи здешевлення виробничих процесів, а з іншого — вирощувати культури без урахування обґрунтованості їх ротації в сівозміні. А це не завжди добре відбивається на стані ґрунтів. Звісно, така ситуація тимчасова, і після перемоги ми повернемося до раціонального господарювання. Однак до того часу надважливо будувати роботу під кутом науки — в іншому разі негативні зміни можуть стати невідворотними.
Критичні дефіцити
Сьогодні ґрунти України характеризуються численними дефіцитами елементів живлення. Зокрема, з проаналізованих за 2025 рік в Ukravit Institute понад 10 тис. зразків ґрунту в 70% був дуже низький вміст мінерального азоту, у 45% — дуже низький вміст рухомого фосфору, у 28% — низький вміст обмінного калію. Дуже низькою була забезпеченість рухомою сіркою — її брак виявили у 62% зразків, низькою та дуже низькою — кальцієм і магнієм, 19% та 15% відповідно. Щодо вмісту гумусу, то його рівень був низьким у 17% досліджених зразків, дуже низьким — у 28%.
Критичною була ситуація й щодо окремих мікроелементів. За отриманими результатами, найбільш дефіцитним мікроелементом є молібден — його брак було виявлено у 98% зразків. На другому й третьому місцях виявилися мідь і цинк — їх бракувало в 96% і 92% зразків відповідно.
Трохи краща ситуація з марганцем — він був дефіцитним у 72% зразків, бором — у 35% зразків, залізом — у 18% зразків.
Кількість vs Доступність
— На дефіцити ґрунтів потрібно дивитися не лише з боку достатньої чи недостатньої кількості того або іншого елемента, — наголошує Сергій Сальніков. — Тут потрібно розуміти ще і їхню доступність. А вона напряму залежить від показника рН ґрунту. Майже 62% ґрунтів України є кислими, а тому більшість поживних елементів у них блокуються. Це особливо актуально для Півночі та Заходу (Чернігівська, Сумська, Львівська, Волинська області). Проблема надмірної лужності (>8,1) є менш масовою (загалом 2,2%), проте гостро стоїть у Дніпропетровській і Миколаївській областях, що часто призводить до дефіциту заліза й марганцю. А деякі регіони, як-от Волинська область, мають надзвичайно широкий діапазон значень рН — від дуже сильнокислих (<4,1) до середньолужних (до 8,0), що ускладнює уніфікацію агротехнічних заходів і потребує індивідуального підходу до кожного окремого поля.
Нейтральний і, відповідно, оптимальний для засвоєння культурами елементів живлення показник рН 6,1– 7,0 мали тільки 14% зразків, досліджених в Ukravit Institute. У решті випадків учені надавали аграріям рекомендації для корегування показників. Це і внесення меліорантів та органічних добрив, і добір культур, які доречно вирощувати за таких умов.
Допомога ззовні
Паралельно корегувати дефіцити, зокрема мікроелементів, рослин доцільно шляхом позакореневих підживлень комплексними високотехнологічними добривами з легкозасвоюваними формами мікроелементів.
Проникнення елементів живлення залежить від різних чинників, зокрема:
• Гігроскопічної точки. Якщо вологість повітря нижча за 50%, поглинання Zn, Mn, Fe та B припиняється, навіть якщо дві доби ще не минуло. Добриво кристалізується на листку;
• Формуляції. Нанооксид цинку (ZnO) може засвоюватися на 30% швидше, ніж сульфат цинку через пряме проникнення крізь продихи;
• Мобільності. Швидке поглинання не означає швидкий рух. Так, бор усмоктується потягом доби, але лишається в тому листку, куди потрапив (у більшості культур).
Регіональні особливості
За словами фахівця, стан ґрунтів сьогодні суттєво залежить й від кліматичної зони та материнської породи.
На Заході (Львівська, Волинська, Хмельницька області) переважають сильнокислі та дуже сильнокислі (pH<4,1) ґрунти. Через високу кислотність для них характерний надлишок заліза та марганцю. Водночас спостерігається критичний дефіцит фосфору, сірки та мікроелементів. Наприклад, у Волинській області вміст сірки переважно низький — 1,5–8,9 мг/кг. А вміст гумусу в ґрунтах регіону — переважно середній — 1,5–2,5%.
На Півночі (Чернігівська, Житомирська, Київська області) значна частка ґрунтів є сильнокислими (pH 4,1–4,5). Через кислу реакцію середовища головним лімітуючим фактором тут є молібден. Як і на Заході, досить часто спостерігається надлишок заліза та марганцю, а от уміст азоту — переважно низький — 9,0–15,0 мг/кг.
Схід (Харківська, Дніпропетровська області) характеризується широким діапазоном рН — від слабокислих до дуже сильнолужних (у Дніпропетровській області pH>8,6). На лужних ґрунтах спостерігається дефіцит марганцю та заліза через їх перехід у недоступні форми. А на карбонатних ґрунтах із pH>7,5 є висока потреба в застосуванні мікроелементів: марганцю, цинку та міді.
Для Півдня (Миколаївська, Одеська області) є характерними нейтральні, підлужені та середньолужні ґрунти (pH 7,1–8,0). Через високий уміст карбонатів у регіоні спостерігається критичний дефіцит заліза. Часто спостерігаються засолені та солонцюваті ґрунти з підвищеним вмістом натрію. А от вміст рухомої сірки у цих ґрунтах є низьким: наприклад, у степових зонах він може становити 1,5– 6,0 мг/кг.
— Ґрунти формуються як історично, так і під впливом діяльності людини. У якому регіоні, за яких умов ви б не працювали, можливо вибудувати формулу успішного господарювання. Для цього достатньо почати з основ — дослідити ґрунти й пропрацювати їхні «слабкі ланки». І тоді земля віддячить вам щедрим урожаєм, — упевнений фахівець.
Матеріал надала компанія Ukravit
The Ukrainian Farmer
