Бджільництво потребує спеціальних сил захисту
Президент Європейської асоціації професійних бджолярів (European Professional Beekeepers Association ‒ EPBA) Бернхард Хойвель закликав створити «спеціальні сили захисту бджільництва».
За його словами, європейське бджільництво зіткнулося з критичною ситуацією, спричиненою передусім надходженням на ринок ЄС фальсифікованого меду з Китаю. Він має вкрай низьку якість і часто є фальсифікованим (виготовленим на основі рисового сиропу, адаптованого для проходження контрольних тестів). Такий «мед» імпортується за настільки низькими цінами, що місцеві бджолярі просто не в змозі запропонувати аналогічну вартість.
Бджільництво України як експортно орієнтована галузь дуже страждає від засилля фальсифікату на європейському ринку. Фактично євроімпортери заохочують демпінг, ініціюючи конкуренцію якісного українського меду з продуктом на основі сиропу. Можна припустити, що низка європейських імпортерів і фасувальників також залучена до виготовлення купажів, у яких для зниження ціни змішують дорогий якісний мед і дешевий фальсифікат уже після проходження тестів під час процедур імпорту.
Бернхард Хойвель переконаний, що заходи європейських органів влади, як-от нові правила маркування та прикордонний контроль, здебільшого неефективні. Щоб ці методи почали приносити реальну користь, знадобляться роки. Тим часом китайські компанії продають сироп, який прекрасно проходить усі сучасні тести. А тепер угода Mercosur може перетворити Південну Америку на нові ворота для проникнення до Європи фальсифікованого меду з Китаю.
Тоді як у деяких країнах Європи до 75% професійних бджолярів уже змушені припиняти діяльність через неспроможність конкурувати з підробленим товаром.
Президент EPBA вважає, що галузь не може чекати та повинна самоорганізуватися. На його переконання, необхідно сформувати «спеціальні сили захисту бджільництва» для відстоювання інтересів сектору ‒ Глобальну раду із забезпечення доброчесності в медовій галузі. За задумом, це буде прямолінійніша та рішучіша система захисту бджільництва за прикладом інших галузей.
Глобальна рада із забезпечення доброчесності в медовій галузі, за словами Бернхарда Хойвеля, має стати тією організаційною формою, яку набуде запропонована «цільова група захисту бджільництва». Фактично йдеться про лобістську діяльність ‒ явища цілком звичного для таких секторів економіки Європи, як рибальство, виробництво оливкової олії тощо. Мета полягає в тому, щоб розробити та реалізувати стратегію захисту й активних дій за участю різних зацікавлених сторін.
Європейські професійні бджолярі повинні об’єднатися для роботи одразу за кількома напрямами.
‒ Юридичний.
Створити групи юристів, здатних безпосередньо взаємодіяти з інституціями ЄС для припинення імпорту фальсифікованої продукції, усунення законодавчих прогалин та ініціювання змін, необхідних для відновлення чистоти й доброчесності в медовій галузі.
‒ Інформаційний.
Залучити професіоналів у сфері комунікацій і журналістики, здатних чітко, переконливо й доступно донести позицію бджолярів до широкої громадськості.
‒ Науковий.
Бджолярі повинні об’єднувати зусилля з ученими для проведення досліджень, корисних для галузі та спрямованих на пошук способів точнішого виявлення фальсифікацій.
‒ Дослідницький.
Залучати приватних детективів, здатних викривати незаконні схеми у торгівлі медом.
‒ Освітній.
Заручитися підтримкою споживачів, поставивши їх на бік місцевих бджолярів. Ініціювати громадський рух по всій Європі, який протидіятиме поширенню фальсифікованого меду, вимагатиме прозорості маркування продукції та підтримуватиме добросовісних виробників.
Рада повинна мати гібридний статус ‒ щось середнє між комерційною структурою та неурядовою організацією, і створюватися незалежно від традиційних бджолярських асоціацій.
Наразі Бернхард Хойвель активно поширює цю ідею в Європі та світі. Він сподівається, що Глобальна рада повноцінно запрацює вже у травні цього року.
Українські державні органи й усі великі профільні асоціації отримали запрошення зустрітися з менеджментом EPBA для обговорення цих питань. Тема також порушувалася на засіданні робочої групи з бджільництва Мінекономіки.
«Пасіка 21» також отримала запрошення та підтвердила свою зацікавленість у цій роботі, адже інакше не проглядається успішного майбутнього ані нашого бізнесу, ані українського бджільництва в цілому.
На нашу думку, насамперед необхідно навести лад у статистичних даних щодо бджільництва України, які стали критично важливими у суперечках про походження вітчизняного меду.
Також треба забезпечити прозорість роботи українських бджолярів, щоб можна було простежити шлях урожаю від вулика до експортної партії. У межах «Пасіки 21» ми вже це забезпечуємо. І це не так складно, як здається на перший погляд.
І, нарешті, налагодити тісну взаємодію зі створюваною Радою та поширити місцевими силами всі її ініціативи в Україні.