Овочевий ринок з минулого року демонструє суперечливі тенденції: одні культури дешевшають, інші дорожчають

Суцільний вінегрет

 Овочевий ринок з минулого року демонструє суперечливі тенденції: одні культури дешевшають, інші дорожчають, а переформатування галузі триває.  

Світовий ринок овочевої продукції на рівні «від поля» оцінюють приблизно у 160 млрд доларів. Однак після проходження ланцюга постачання — через логістику, зберігання, переробку та роздріб — кінцева вартість продажів у супермаркетах сягає близько 800 млрд доларів. Тобто основна частина доданої вартості формується поза фермерським господарством. 

В Україні за роки війни обсяг овочевого ринку за різними культурами у доларовому еквіваленті або скорочувався, або збільшувався, або лише досягав довоєнного рівня. Іноді динаміка є доволі суттєвою. Причини цієї тенденції як спільні, так і окремі для кожного овочу. 

У 2024 році погодні умови зіграли суттєву роль у вирощуванні, плюс відсутність електроенергії, особливо, в південних регіонах, де не було можливості поливати. Однак врожайність сезону 2025 року в більшості підприємств зросла на 30–40% до минулого року, що швидко знизило ціни на більшість овочів. І така ситуація склалася не тільки в Україні — вся Європа має проблеми з реалізацією. 

Овочі борщового набору майже вдвічі, а то і втричі дешевші, ніж торік. З огірками та помідорами ситуація протилежна: вони значно здорожчали, і потребу в них переважно закриває імпорт турецької тепличної продукції. 

«Плантатор» розбирається з овочевою головоломкою поточного сезону за допомогою експертів. 

БОРЩОВА ГРУПА 

Чому на всі п’ять овочів борщового набору (капуста, морква, цибуля, буряк та картопля) ціни значно нижчі за торішні? — запитує Ксенія Гусєва, експерт плодоовочевого ринку АПК-Інформ, і сама ж розмірковує: «Площі під ними суттєво за рік не зросли — Україна за більшістю з них тільки в минулому сезоні вийшла на довоєнний рівень, але купувати їх більше не стали: кількість споживачів та їхня купівельна спроможність продовжують зменшуватися». 

За зимові місяці, коли в сильні морози почалися відключення електроенергії, з великих міст, за різними оцінками виїжджали сотні тисяч жителів. 

У листопаді ціна на білоголову капусту в Україні становила 4 грн/кг. Для порівняння: у Польщі продукція на перероблення коштувала в перерахунку на українську валюту 2 грн/кг. 

На сьогодні (середина лютого) капуста коштує від виробника 5–12 грн/кг (торік у той самий період — 34–40 грн/кг). На гуртово-роздрібному ринку «Шувар» — 25–27 грн/кг. У мережах «АТБ» і «Варус» — 15–16 грн/кг. 

Лише у 2025 році українські виробники дійшли до загальних обсягів продажу капусти (у доларовому еквіваленті), який був у довоєнні роки. Однак, зважаючи, що вартість насіння збільшилася на 20%, у новому сезоні можна прогнозувати скорочення площ під капустою, зауважує Сергій Гедз, керівник відділу продажів насіння овочевих культур компанії «Сингента». 

За його даними, якщо у 2021 році під білоголовою капустою нараховували 13,5 тис. гектарів, то у 2025му — 12 тис. гектарів. У 2026 році експерт прогнозує зменшення ще на 1 тис. гектарів. Водночас за сегментами рання та середня капуста залишаться стабільними. Скорочення обсягів, можливо удвічі, можна очікувати в середньопізньої і пізньої капусти. 

Обсяги цибулі в доларах трішки виросли, але й урожай цибулі останнього сезону просто надзвичайно великий: як порівняти з 2024 роком, урожайність збільшилася в деяких господарствах на 50%. Як наслідок — падіння ціни. На Півдні в листопаді вона коштувала 2,5 грн/кг, так само як і в Польщі. Якісна цибуля — за 3,54 грн/кг. Однак навіть за такої ціни її собівартість не покривається. 

«Цибуля врожаю 2025 року розчарувала виробників найбільше, як і позаминулого року, — зазначає Гусєва. — Лише один сезон 2022/2023 ціна на неї підвищувалася до рекордних 40 грн/кг. Торік вона коштувала 8–14 грн/кг, сьогодні ж ціна — 4–9 грн/кг, причому за якісну, пророщену та «не одягнену» віддають 2,5–3 грн/кг з поля — значно нижче собівартості». 

Якщо моркву, буряк і картоплю ще якось можна зберігати в необладнаних приміщеннях, із цибулею так не вийде — вона потребує сухого сховища з вентиляцією, а це додатковий тягар собівартості. 

У Миколаївській області в багатьох господарствах цибуля постраждала від нещодавніх тривалих морозів — продукція фактично промерзла й вкрилася льодом. У сучасних обладнаних сховищах вона може зберегтися без критичних втрат, однак таких потужностей в Україні небагато. Більшість виробників і далі зберігає продукцію в умовах, що не забезпечують стабільного температурного режиму. 

Окремі господарства, зокрема «Агро Овен», мають якісні сховища, проте виходити з продажами раніше березня не планують. Навіть сучасна інфраструктура залишається вразливою до блекаутів, що ускладнює контроль за зберіганням. Тому виробники Миколаївщини наразі очікують, поки продукція відтане, щоб оцінити її фактичний стан. 

Сьогодні перекупники пропонують так звану «одну ціну за все» — близько 1,5 грн/кг незалежно від якості. Водночас залишається відкритим питання, скільки реально коштуватиме підморожена цибуля після відтавання. У Харківській області навіть відбірну продукцію складно реалізувати по 4 грн/кг. Ситуацію додатково ускладнює загалом слабкий попит на цибулю на внутрішньому ринку. 

За даними АПК-Інформ, ціна на моркву у середині лютого становила 9–15 грн/кг, і вона останніми тижнями подорожчала. Для порівняння: торік овоч коштував 25–33 грн/кг. Буряк, відповідно, — 6–11 грн/кг і 14–18 грн/кг. 

Ситуацію з буряком Гедз вважає найцікавішою серед культур борщової групи. У доларовому еквіваленті з 2021 по 2025 роки ринок виріс з 1,2 млн до 1,5 млн доларів. Одночасно минулого сезону загальна площа під ним відновилася до довоєнного рівня. Але й кількість споживачів в Україні зменшилася щонайменше на 30%, і великої потреби в буряку вже немає. Як результат — зниження ціни й на буряк. 

«За моїм спостереженням, багато фермерів минулого сезону навіть не забирали його з поля, інші за можливості поклали на зберігання, хтось накриває агроволокном. Словом, кожен долає труднощі, як може. Є приклади переходу з буряка на цвітну капусту, броколі тощо», — ділиться спостереженнями менеджер «Сингенти». 

Морква виросла в доларовому еквіваленті, площі залишилися трішки менші за 2021 рік, і ціна знижується, як і суттєво зменшується споживацька база для неї. Тому питання ціни на моркву буде гострим для виробників, вважає Гедз. 

Ціна картоплі від виробника сьогодні — 6–12 грн/кг, натомість у лютому 2025-го вона коштувала 18–28 грн/кг, констатує Гусєва. Якщо у 2024 році був дефіцит картоплі через складні погодні умови, і її навіть імпортували з Польщі та Румунії, то минулого року її насадили більше. «Однак спочатку посуха, а потім дощі вплинули на якість і калібр, — додає експертка. — Для свіжого ринку така картопля пішла, а у чипсовому сегменті й фрі склався дефіцит, на що скаржаться заклади HoReCa». 

ОГІРКИ Й ТОМАТИ 

«Сингента» спостерігає падіння обсягу ринку огірка майже на 0,5 млн доларів у порівнянні з 2021 роком. Адже основне виробництво огірка в теплицях було зосереджено у районі Кам’янки-Дніпровської (Запорізька та Херсонська області). Після втрати цих площ через війну виробництво поступово компенсують тилові регіони. Напрям залишається цікавим для фермерів, особливо тепличний сектор. Рентабельність огірка закритого ґрунту останні три роки доволі суттєва. Відповідно, ринок огірка продовжить зростати у 2026 році й ще рік-два щонайменше, прогнозує Гедз. 

Зараз огірок на внутрішній ринок у великих обсягах постачає лише Уманський тепличний комбінат, констатує Гусєва, і ціна на нього від виробника на сьогодні (середина лютого) становить 180 грн/кг.  

«Комбінат працює за контрактами з мережами, і насправді там невеликі обсяги, а також сегмент преміальної продукції, — розповідає експертка. — Так само невеличкі партії томатів продає тепличний комбінат “Калинівка”, який орієнтується на томати класу преміум (чері, кумато тощо). Ще невелику частку ринку становить власне виробництво мережі АТБ». 

Скорочення ринку томату у грошах навіть суттєвіше за огірок — на 1,5 млн доларів, зауважує Гедз. Особливо великим було падіння обсягів продажів у перший рік війни у зв’язку з втратою Кам’янки, де вирощували 30–40% українського томата закритого ґрунту з високою ціною.

 «Наразі є стабільні площі томату відкритого ґрунту для свіжого ринку, водночас площ під помідором для переробки не вистачає», — розповідає керівник відділу «Сингенти». 

Сегмент томатів закритого ґрунту ще рік-два зростатиме, оскільки ціни на них хороші. Через дефіцит активізується імпорт з Туреччини, Польщі та Румунії, і цього сезону він також буде чималий. 

Вирощувати зараз огірки й помідори для масового ринку невигідно через цінову конкуренцію Туреччини, підтверджує Ксенія Гусєва. А повільна робота українських комбінатів пояснюється дуже холодною зимою і перебоями з електропостачанням. Тому основну пропозицію огірка і томата (90%) становить Туреччина, звідки огірок заходить за ціною 130–160 грн/кг. Для порівняння: ціна на огірок того самого періоду минулого року — 90–130 грн/кг. Ціна на турецькі томати сьогодні — 120– 140 грн/кг від імпортерів, натомість минулого року вона залишалася у межах 75–90 грн/кг. Причому з початку лютого ціни на огірок й томат зростають. 

«По-перше, через те, що незначне здорожчання відбулося в Туреччині, а також ускладнилася логістика звідти через несприятливі для автотранспорту погодні умови (снігопади, заноси, ожеледь), — каже аналітикиня АПК-Інформ. — У перший тиждень лютого 2–3 дні фури взагалі не виїжджали Україною. Українські комбінати почнуть масово виходити зі своїми огірками наприкінці лютого, а з помідорами ближче до кінця березня — на початку квітня».

Тим часом у перші два тижні лютого обсяги імпорту, зокрема з Туреччини, зменшувалися, що стало ще однією причиною зростання ціни на огірки й помідори. Попри це, люди все одно їх купують, і ця споживацька активність, за прогнозами експертів, поки не знижуватиметься. 

ОВОЧІ, ЩО РОСТУТЬ

 На ряд овочів експерти фіксують зростання ринку в доларовому еквіваленті: редис, солодкий перець, цукрова кукурудза, цукіні та кабачки. 

Редис показав стрімке зростання в доларах: з трохи більше як 1 млн доларів у 2021-му до майже 2 млн доларів у 2025-му. Натомість площі під ним не збільшилися, зауважує Сергій Гедз. Зростання обсягів зумовлене більшим самозбором, пояснює він: господарство саме заготовляє насіння (залишає частину рослин на насінники, збирає, сушить, очищує), а потім сіє в себе. 

«До війни Південь на 70% вирощував редис самозбором або з несертифікованого насіння. Наразі це все гібриди, тому зріс ринок, але не площі. Цей ринок стабільний і ще трохи зростатиме», — розповідає він. 

Аналогічна ситуація й із солодким перцем. Цей ринковий сегмент уже досяг стабільності. У грошах обсяги дещо виросли, але переважно завдяки гібридному складу. Тобто, як і з редисом, раніше використовували самозбір і негібридне насіння, натомість сортового стало суттєво менше. 

Цукрова кукурудза також показала надзвичайно великий ріст у доларах, і тут спрацював людський чинник, попри війну. Споживачі змінюють свої смакові уподобання, і цукрова кукурудза набуває популярності. Причому звичайну солодку кукурудзу витісняє біколорна, суперсолодка і біла кукурудза. Водночас потужності переробної індустрії стабільні, й консервована цукрова кукурудза добре йде за кордон. Площі під культурою в цьому сегменті залишаються також стабільними з хорошим прогнозом на майбутнє, резюмує Гедз. 

Зростання обсягу ринку кавуна у грошах більш ніж подвійний. Але й ціна на нього знизилася, хоча й не провально, як на буряк, моркву та капусту. Це пояснюється насамперед тим, що втрату площ у Херсонській області компенсували центральні регіони, Одеська область та Захід України. 

«Так би мовити, всі спробували кавун, — каже менеджер “Сингенти”. — 2023 року багатьом вдалося виростити якісний кавун, а 2025-го року якості завадила  несприятлива погода, особливо на Заході. До того ж на ринку скоротилися обсяги сортового насіння, тож 90% обсягу вирощували на самозборах, тобто отримували гібриди. Одночасно зростає популярність безнасіннєвого кавуна — ще донедавна його не було в жодному супермаркеті. Тобто люди починають більше купувати преміальний сегмент. Відповідно, ринок росте в доларах завдяки якіснішому продукту». 

Ринок цукіні та кабачка в грошах виріс, але за площею не дійшов до рівня 2021 року. Втім ринок стабілізувався: старі гравці на ньому залишаються, а нових поки не передбачається, принаймні скорочення площ не прогнозують. 

Обсяг ринку цвітної капусти та броколі у грошах у 2025 році ще не досяг довоєнного рівня. Площі скоротилися суттєво, і їхнє зростання найближчим часом навряд чи передбачається — все впирається в наявність робочої сили та споживачів. Тому в сегментів є потенціал для стабільного зростання площ, принаймні в найближчі рік-два, прогнозує Гедз. За його спостереженнями, ті господарства, які вирощували ці культури, не відмовляються від них, незважаючи, що в усіх є певні проблеми з робочою силою та продажами. 

Сегмент заморожених овочів за роки війни скоротився, констатують експерти, адже частина заморозки залишилась в окупації, а ще частина пошкоджена. Однак українська заморожена продукція має попит з боку експорту, стверджує Гедз, тому є потенціал для її подальшого розвитку. Натомість галузь може стримувати дефіцит електроенергії та працівників. 

«До війни велика кількість пекінської капусти йшла на експорт у замороженому вигляді, а сьогодні внутрішній ринок через кризу заморозки не може спожити ту кількість свіжої продукції, яку вирощують, — розповідає Сергій Гедз. — Відповідно, 2025 року ціна на пекінську капусту становила 10–12 грн/кг. Це в межах собівартості з невеличким прибутком, але значно нижче довоєнних років, коли на цій культурі можна було добре заробити. Площі стабілізувались, і цього сезону можливе невелике їхнє скорочення». 

ЗАТИШШЯ РИНКУ 

Складно прогнозувати, чи будуть овочі зростати в ціні, адже в січні й лютому торгівля традиційно стоїть на місці, зауважує Гусєва. Усі мережі, гуртові компанії робили великі закупівлі ще перед новорічними святами і заклали овочі на зберігання, пояснює вона, тому й ціни вони зараз особливо не переглядають. 

«Можливо, це станеться у 20-х числах лютого. У цей час зазвичай ритейлери та виробники роблять пересортування на складах і у сховищах, та з’являється розуміння, скільки продукції залишилося і якої воно якості», — каже експертка. 

Відключення світла стосуються не тільки виробників, а й супермаркетів, у яких, якщо немає генераторів, овочева продукція швидко псується, і на неї роблять знижки. Це ще одна причина низьких цін. 

«На жаль, підвищити сьогодні ціну навіть на якісну продукцію неможливо, адже немає достатнього попиту, — додає фахівчиня АПК-Інформ. — З іншого боку, виробники, які мають обладнані серйозні сховища, якісну продукцію поки що притримують. І почнуть поступово виходити на ринок наприкінці лютого. А в березні вже мають початися постачання ранніх цибулі та картоплі, зазвичай з Туреччини та Єгипту». 

Незважаючи на те що в цьому сезоні склалася найнижча ціна на овочі борщового набору, площі під ними зменшувати не будуть, прогнозує Ксенія Гусєва. Ймовірно, вони залишаться на тому самому рівні. Так само не будуть заміняти одну культуру іншою, адже, як правило, профіль господарства складається роками, і здебільшого фермери воліють його дотримуватись. А ось у Польщі багато фермерів через падіння цін планують цього сезону скорочувати площі або взагалі закривати виробництво овочевої продукції та переходити на ягоди й садівництво.

Виробники шукають шляхи зменшити собівартість, щоб зберегти стабільне джерело доходу. Через дефіцит працівників та великі витрати на зарплатню багато фермерів з невеликими господарствами минулого року робітників вже взагалі не наймали — обходилися власними силами на всіх видах робіт або залучали родичів, ділиться спостереженнями Гусєва. 

«Багато хто бере кредити перед початком сезону, щоб закупити насіння, добрива та ЗЗР, але є й ті, хто не розрахувався й з тогорічними боргами. На початку війни був досвід, коли Нідерланди надавали як допомогу окремим громадам насіннєвий матеріал, зокрема картоплі. Можливо, така допомога потрібна і сьогодні» — резюмує експертка. 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ