Комерційні елеватори шукають шляхи збереження конкурентоспроможності на тлі активного розвитку фермерських потужностей. Побачити нову можливість у часи викликів й втілити її у реальність — непросте завдання. У ТОВ «Самбірський елеватор» знайшли таку нішу в розвитку власного перероблення й створенні продукції, за якою, без перебільшення, стоять у чергах.
Шлях до багатопрофільності
«Самбірський елеватор» з’явився на елеваторній мапі України у 2018 році. Перша черга, яку збудували за пів року, забезпечувала продуктивність сушіння 200 т/добу. Проте кількість клієнтів серед малих та середніх агровиробників збільшувалася, зростали й площі під кукурудзою у регіоні. Тож пропрацювавши два сезони, керівництво ТОВ «Самбірський елеватор» ухвалило рішення ввести в експлуатацію другу чергу й водночас модернізувати першу, адже виявили певні прорахунки й недосконалості.
Другу чергу звели на початку повно масштабної війни практично за чотири місяці. Додали транспортне обладнання, вхідні хопери, замінили польську сушарку на продуктивнішу німецьку Stela, яка здатна сушити понад 500 тонн кукурудзи на добу. Також звели два додаткових силоси Brice-Baker об’ємом 3471 м, збільшивши потужності зберігання до 20 тис. тонн.
Очищення зерна відбувається за допомогою сепаратора попереднього очищення зерна СПО-175 та зерноочисної машини Buhler Schmidt-Seeger TAS 154A-4.
Власна виробничо-технологічна лабораторія підприємства оснащена найсучаснішим устаткуванням, приладами та високоточними засобами вимірювальної техніки. Електронне оформлення документів з якості пришвидшує процес. А система кількісно-якісного обліку зерна допомагає збирати та аналізувати дані й планувати подальшу роботу.
З початком повномасштабної війни й блокуванням росією портів Великої Одеси агровиробники переорієнтували експорт до західних кордонів. Тож роботи на «Самбірському елеваторі» побільшало. На щастя, тут є можливість відвантажувати зерно як автівками, так і залізницею. За дві доби тут відвантажують 40–45 вагонів — відповідно до вимог залізниці.
Відновлення роботи Українського коридору й зростання кількості фермерських елеваторів призвели до скорочення надходження зерна. Тож керівництво пішло шляхом диверсифікації й на базі елеватора створило переробні потужності.
Примхливе борошно
Маючи все необхідне обладнання для доробки та зберігання зерна, логічним кроком було зведення власного млина. У 2023 році на «Самбірському елеваторі» добудували два окремих силоси безпосередньо під перероблення й почали приймати пшеницю. Проте брак досвіду на початку давався взнаки.
Як зізнався заступник директора з виробничої діяльності ТОВ «Самбірський елеватор» Михайло Пакош, на підприємстві спершу вважали, що борошно можна виготовити з будь-якої пшениці.
«Ми почали міняти акценти. Щоб покращити вихід борошна, досушували й додатково очищували зерно. Згодом дійшли до доведення та зберігання партій, поділених на класи за рівнем вологості й клейковини. Зберігання та акумулювання партій з певними показниками призвело до підвищення ефективності та зростання прибутку», — розповів він.
За словами Михайла Пакоша, лабораторія допомагає відстежувати показники збіжжя, щоб уже на млині шляхом купажування отримати оптимальну якість пшениці.
Також борошномельний підрозділ в процесі роботи дійшов до оптимізації партій під конкретних споживачів.
«На початку кожен хотів партії борошна з різними якісними показниками. Такі індивідуальні замовлення здавалися привабливими з фінансового погляду. І хоч ми виконували такі замовлення, проте з’ясували, що основна маса борошна, яке реалізується, має середню та хорошу якість. Тож ми вирішили, що краще робити продукцію, яка підійде багатьом, аніж розриватися між індивідуальними запитами, які не є такими прибутковими в сухому залишку», — зауважив Михайло Пакош.
Твердопаливна перспектива
Виробничий процес на будь-якому елеваторі передбачає утворення й накопичення зерновідходів. З власним млином їх ще побільшало.
«Ми вирішили створити невеличкий цех з виробництва агропелети і так закрити виробничий цикл. Адже паливна гранула, яку ми виготовляємо, має великий попит», — акцентував Михайло Пакош. Він додав, що для комерційного елеватора така діяльність розв’язує питання утилізації агровідходів. Ба більше, навіщо викидати те, що приносить прибуток й може стати корисним самому елеватору. На «Самбірському елеваторі» у виробництві пелет використовують залишки від доробки зерна кукурудзи, пшениці, ячменю, ріпаку, сої та соняшника.
На початку, ще не маючи досвіду з виробництва паливних гранул, довелось експериментувати. Улітку елеватор приймав ріпак та пшеницю. З’ясували, що відходи від олійних культур із ріпаком і соняшником включно мають прекрасну жирність, низьку зольність, високу теплотворність, проте не формуються у гранули. Натомість пелети, виготовлені із зернових культур, давали високу зольність. Тож оптимальним рішенням було акумулювання та купажування агровідходів з метою отримання продукції високої якості за всіма показниками, включно з тепловіддачею та мінімальним рівнем зольності.
«У сезон ми акумулюємо близько 1 тис. тонн агровідходів. Навіть фермери, які самотужки очищують й сушать власне збіжжя, побачили зиск у співпраці з нами. Адже тепер не доводиться вивозити агровідходи на поля, а є можливість отримати з цього дохід», — розповів Михайло Пакош.
Виробництво пелет за два роки виявилося таким затребуваним, що на «Самбірському елеваторі» розмірковували над розширенням потужностей. Сьогодні, попри проблеми з електропостачанням, тут виготовляють близько 2 тонн паливних гранул на годину — за заявленої виробниками обладнання продуктивності 1,5 т/год. Щоправда, вузьким місцем, незважаючи на оптимізацію та автоматизацію процесів, виявилися транспортне обладнання та територіальні обмеження.
Крім того, на підприємстві розглядають можливість дообладнати дві зерносушарки твердопаливними котлами. Це дасть змогу зробити «Самбірський елеватор» більш автономним й енергонезалежним.
Кадровий вузол
Будівництво другої черги у 2022 році підштовхнуло керівництво «Самбірського елеватора» до автоматизації процесів, роботи з якої виконав KMZ Industries.
«Ми автоматизували всі можливі процеси й визначили критичні точки та додаткові зони контролю. Водночас зрозуміли, що елеватор може працювати з мінімальним складом персоналу. Щоправда, коли з елеватора передаємо пшеницю на борошномельне підприємство, а звідти потрібно транспортувати зерновідходи для виробництва гранул, дійшли висновку, що інколи нам потрібно добирати людей», — розповів Михайло Пакош. Він пояснив, що дві зміни стабільно працюють. Проте в нинішньому сезоні, коли жнива кукурудзи та сої затягнулися, навантаження збільшується. Тож хвороба одного фахівця призводить до виснаження персоналу, що обробляє збіжжя 24/7.
«А втрата контролю у критичних точках спричиняє непередбачувані помилки. Ми вирішили зберегти колектив, попри можливу оптимізацію штату, завдяки максимальній автоматизації. І ця стратегія є правильною.
Цього року до нас надходить соя із рівнем вологості до 30%. І комерційному елеватору потрібно просушити її за один прохід, інакше це буде робота в нуль або мінус. Тож контроль сушіння допомагає фахівцю працювати на двох сушарках одночасно. Крім того, даємо сої відлежатись перед сушінням, що мінімізує витрати й дає непогані показники щодо якості цієї культури», — акцентував Михайло Пакош. Фахівець переконаний, що навіть за умов автоматизації потрібно постійно приділяти увагу якісній підготовці персоналу. Адже виростити мотивованого працівника, який згодом стане хорошим спеціалістом, набагато ефективніше, аніж шукати людей по ринку. Ба більше, підприємство пропонує кілька напрямів розвитку.
Тож на «Самбірському елеваторі» суттєво знизилася плинність кадрів. Кваліфіковані працівники активно долучаються як до роботи млина, так і до виробництва пелет.
«Закритий цикл виробництва передбачає оптимізацію процесів, додаткові робочі місця й збільшення прибутковості. Проте не буває ідеалу: завжди є свої переваги та недоліки», — підсумував він.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Богдан Дудар, керівник представництва KMZ Industries у Західному регіоні
— Наша співпраця із «Самбірським елеватором» розпочалась у 2021 році. Підприємство ухвалило рішення розширити наявні потужності. Тож за результатами тендерної процедури KMZ Industries виготовили та поставили два плоскодонних силоси для тривалого зберігання зерна та транспортне обладнання продуктивністю 175 т/год, зв’язавши його з наявною технологічною схемою елеватора.
Також наші фахівці встановили пульти управління, інтегрувавши їх у вже робочу систему підприємства. Головним завданням у цих роботах було поєднати старі та нові потужності, не допускаючи конфліктування в загальній системі управління елеватором. І ми із цим впорались.
До того ж нові силоси мали враховувати просторові обмеження. Проте завдяки широкій лінійці обладнання KMZ Industries для «Самбірського елеватора» знайшли рішення, яке гармонійно вписалось у наявні потужності зберігання.
Цей досвід вкотре доводить: планувати модернізацію потрібно заздалегідь. Щоб встигнути до початку сезону врожаю, контрактуватися варто вже зараз — це єдиний спосіб забронювати чергу на виробництві та, що не менш важливо, на монтаж. Ринок відчуває гострий дефіцит професійних монтажних бригад, тому зволікання з рішенням може перетворити будівництво на довгобуд.
Ми завжди поруч для оперативного сервісу, на відміну від іноземців. Обладнання KMZ Industries є у переліку програми держкомпенсації. Це реальна можливість інвестувати в якісне обладнання на рівні провідних світових виробників, заощадивши 25% бюджету.
The Ukrainian Farmer
