Температура шкаралупи інкубаційного яйця ‒ показник, що сприймається зародком

Існують 2 важливих періоди протягом ембріонального розвитку птиці: ендотермічний ‒ на початку інкубації, який триває близько 8-9 діб, і екзотермічний ‒ наприкінці інкубації тривалістю 7-8 діб. Між ними інколи є ізотермічна стадія, її тривалість дуже коротка.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

На виділення тепла зародком також впливають генетичний потенціал росту й маса яйця. Тут застосовується така шкала вимірювання: 1 кал/24 години = 0,048425925 мВт/яйце.

Яйця промислових порід наприкінці інкубації виділяють приблизно на 20% більше тепла, ніж так звані традиційні породи.

Багато дослідників зауважують важливість маси яєць. За підтримання постійної температури яєчної шкаралупи встановлено, що в другий період інкубації великі яйця (середньою масою 70 г) потребували менше штучного обігріву, як порівняти з яйцями середньою масою 56,1 г. Отже, ріст зародків із великих яєць прискорюється з 14-15-ї доби інкубації.

Крім того, маса зародка не корелює з масою яйця в перший період інкубації. Швидкість теплообміну залежить від різниці між внутрішньою температурою яйця та температурою навколишнього середовища.

Оскільки перші 8-9 діб інкубації теплопродукція зародка менша за втрати тепла через випаровування, температура всередині інкубатора повинна бути вищою за температуру ембріона. І навпаки: з 9-10-ї доби інкубації виділення тепла зародком стає більшим, ніж втрачається через випаровування. Тому настановна температура інкубатора має бути нижчою за температуру зародка.

Встановлена в інкубаційній машині температура об’єктивно не відображає температуру, що сприймається зародком, тому необхідно розглянути інші індикатори температурного сприйняття. А температура шкаралупи ‒ це адекватний покажчик температури, що сприймається зародком. Так можна адаптувати температуру інкубатора згідно із зареєстрованою температурою шкаралупи.