У птахогосподарствах найчастіше фіксують бактеріози

Для мікробіологічного моніторингу збудників хвороб у птахогосподарствах рекомендовано використовувати загальноприйняті методи (мікроскопія, висів на поживні середовища, вивчення біологічних властивостей), а також експрес-тести. Так можна визначити не лише наявність мікроорганізмів, а й їхню кількість. Також використовують методи спектрофотометрії, ІФА та ПЛР, пише журнал «Наше птахівництво».

Мікробіологічний моніторинг у птахогосподарствах різного технологічного напряму засвідчив, що на частку бактеріозів припадає 62,3% (рис.).

При цьому найбільше виділених ізолятів ‒ це представники роду Escherichia (37%) і Salmonella spp. (15%), що свідчить про домінування ентеробактеріальних інфекцій у досліджених господарствах.

Інші 48% бактеріальних ізолятів належали до умовно патогенних і патогенних мікроорганізмів: Enterobacter spp. (12%), Yersinia spp. (11,6%), Proteus spp. (8%), Citrobacter spp. (6%), Klebsiella spp. (5,4%), Campylobacter spp. (2,5%), P. aeruginosa (1%) і Clostridium spp. (0,5%).

Таке співвідношення може свідчити про порушення санітарно-гігієнічного контролю, недосконалість дезінфекційних заходів або про сприятливі умови для формування стійких мікробних біоплівок.

Значна варіативність видів потребує комплексного підходу до контролю бактеріальної контамінації з урахуванням ризику поліетіологічних інфекцій. Під час мікробіологічного моніторингу в птахогосподарствах України встановили, що хвороби бактеріальної етіології мають широке розповсюдження і частіше спричиняються S. aureus, S. faecalis, C. fetus, C. jejuni, C. perfringens, E. agglomerans, E. coli, P. aeruginosa, P. mirabilis, P. vulgaris, S. enteritidis, S. pullorumgallinarum, Y enterocolitica, L. monocytogenes. Такі мікроорганізми, як L. monocytogenes, C. jejuni та S. enteritidis мають епідеміологічне значення.