Тваринництво

Гіпокальціємія у корів підвищує ризик низки репродуктивних ускладнень

Гіпокальціємія у корів підвищує ризик низки репродуктивних ускладнень, що прямо впливають на племінну ефективність стада (days open, кількість осіменінь, збільшення випадків вибраковування).

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Микола Прітикін, кандидат ветеринарних наук (ТОВ «ТЕХНОКОРМ»).

Дослідження показують: у корів зі SCH (субклінічна гіпокальціємія), виміряною 24-48 год після отелення (threshold<2,0 mmol/L), шанси розвитку зміщення сичуга в 3,7 раза більші, кетозу – в 5,5 раза, затримка посліду – в 3,4 раза, метриту – в 4,3 раза, як порівняти з нормокальцемічними коровами. Ці ускладнення асоційовані зі зниженням репродуктивної продуктивності й подовженням days open (Rodríguez et al., 2017). Згідно з іншими дослідженнями (Curtis et al., 1983) затримання посліду було вищим у 3,2 раза у корів із гіпокальціємією.

У кількох дослідженнях SCH асоціювалася з подовженням періоду до запліднення від кількох днів до ~14–20 днів, залежно від ступеня ускладнень і супутніх захворювань.> < 2,0 mmol/L) шанси розвитку зміщення сичуга в 3,7 раза більші, кетозу – в 5,5 раза, затримка посліду – в 3,4 раза, метриту – в 4,3 раза, як порівняти з нормокальцемічними коровами. Ці ускладнення асоційовані зі зниженням репродуктивної продуктивності й подовженням days open (Rodríguez et al., 2017).

Згідно з іншими дослідженнями (Curtis et al., 1983) затримання посліду було вищим у 3,2 раза у корів із гіпокальціємією. У кількох дослідженнях SCH асоціювалася з подовженням періоду до запліднення від кількох днів до ~14-20 днів, залежно від ступеня ускладнень і супутніх захворювань.

Гіпокальціємія підвищує ризик виникнення маститу. Так, згідно з дослідженнями, для корів із клінічною гіпокальцімією розвиток маститу вищий у 8,1 раза. Ця залежність має такий зв’язок:

  • порушення тонусу сфінктера соско вого каналу → погане замикання після доїння → тривалі «вікна» для проникнення бактерій;
  • зниження функції нейтрофілів і місцевого імунітету → зниження фагоцитарної активності й окисного вибуху → вища ймовірність приживання патогенів і розвитку клінічного маститу.

Таким чином, через одночасний вплив на механіку соскового каналу і на клітинний імунітет навіть субклінічна форма гіпокальціємії підвищує загальний ризик інфекцій молочної залози – із супутніми витратами на лікування та втратами молока.

Довідка

Клінічна гіпокальціємія (milk fever / parturient paresis) – стан із вираженими клінічними симптомами (слабкість, залежування, зниження тонусу м’язів, іноді кома). Показники загального кальцію за клінічної форми зазвичай значно знижені (часто <1,4–1,6 mmol/L у важких випадках), але інтерпретацію краще робити разом із клінічною картиною. Субклінічна гіпокальціємія (SCH) не має явних клінічних ознак, але концентрація загального або іонізованого кальцію в крові нижча за певний поріг. У більшості сучасних досліджень застосовують порогове значення загального Ca<2,0 mmol/L у перші 24–48 год після отелення для визначення SCH.

Раніше ми писали, як знизити вплив гіпокальцемії на економічні показники молочної ферми та як запобігти гіпокальціємії у корів.