Як змінилася структура й географія експорту молочних продуктів

Структура експорту молочних продуктів у 2024 році дещо змінилася: вперше найбільша частка належить сухому молоку й вершкам (29,1%), значні позиції посідають сир (21,2%) і вершкове масло (19,1%).

На цьому акцентувала голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.

Географія постачів також зазнала змін: хоча ринок ЄС ‒ один із основних (майже 40% експорту), українські виробники прагнуть повернутися на традиційні ринки Азії й Близького Сходу.

Україна посіла 15-те місце за експортом сухого молока й вершків із показником $74 млн  за загального обсягу міжнародної торгівлі близько $17 млрд. Лідером є Нова Зеландія, а на другому місці ‒ Євросоюз. Але Україна має значний потенціал для збільшення і виробництва, й експорту, тож цілком може увійти до першої десятки світових експортерів сухого молока, наголосила Олександра Авраменко. Ключовими споживачами цієї української продукції стали ЄС, Ізраїль, Молдова, Ліван і Бангладеш. 

Сир теж залишається важливим експортним продуктом: 17-те місце у світі та $54 млн експорту. Головні ринки – Молдова, Казахстан, ЄС, США та Азербайджан.

У категорії масла Україна обіймає 12-те місце, активно експортуючи його до Молдови, ЄС, Азербайджану, Ізраїлю й Казахстану.

Також країна стабільно входить до 20 найбільших світових експортерів молока й вершків, зміцнюючи позиції на традиційних ринках і розширюючи присутність на нових напрямках.

Однак у 2024 році географія збуту молочних продуктів звузилася, наголосила Олександра Авраменко: якщо у 2023 році Україна експортувала до 92 країн, то торік ‒ до 86.

«Цю тенденцію можливо змінити завдяки подальшому розвитку експортних напрямків і відновленню стабільних логістичних маршрутів, ‒ вважає вона. ‒ Повноцінне функціонування портів Великої Одеси надважливе, адже це дозволить збільшити кількість контейнерів-рефрижераторів, яких усе ще бракує».

Олександра Авраменко підкреслила, що за таких умов украй необхідна співпраця з міністерствами й урядовими структурами, щоб наростити обсяги контейнерних перевезень і повернутися на наші традиційні ринки – зокрема, до країн Південно-Східної Азії, які до повномасштабного вторгнення були одним із ключових напрямків збуту.