Несприятливий медозбір – не остання проблема бджолярів цього року

Негативний медозбір весняно-літнього сезону 2025 року може призвести й до поганої зимівлі бджолиних сімей. Негативний тиск на зимівлю бджіл матимуть кілька чинників (беремо узагальнені, певні середні показники).

По-перше (й основне), ослаблення бджолиних сімей. Починаючи з літа 2024 року на переважній частині території традиційного медозбору України складалися виключно несприятливі погодні умови:

• літньо-осіння посуха 2024 року й безсніжна суха зима-2024/25 не дозволили накопичитися волозі в ґрунті до старту активної вегетації;
• сильні та тривалі заморозки навесні 2025 року спричинили загибель не лише квітів на деревах, а й більшості диких трав’янистих рослин, що були для бджіл джерелами нектару та пилку (а їх і так залишилося мало через масове розорювання земель);
• зливи у центральних районах під час масового цвітіння залишків акації змили весь нектар;
• посушливе літо добило залишки цвітіння трав’янистих рослин і сильно вплинуло на кількість нектару на культурних посівах зернових медоносів.

На переважній частині території весняного медозбору не було, підтримуючого взятку після нього майже не спостерігалося. У результаті виник гострий дефіцит бджолиного корму: нектару (вуглеводів) і пилку (а це не лише ті ж вуглеводи, а й білки, жири, амінокислоти, вітаміни, мінерали та інше). Тобто саме того, що необхідне для безперервного розвитку бджолиних сімей.

Ситуація була настільки поганою, що влітку деякі пасічники, очікуючи медозбору з соняшнику, були змушені підгодовувати бджіл вуглеводами: цукровим сиропом чи медовою ситою. Для багатьох це було складне фінансове рішення з огляду на провальний весняний медозбір. А білкова підгодівля влітку була ще більшою рідкістю, бо це ‒ досить дороге задоволення.

Передбачаючи таку ситуацію, ми на «Пасіці 21» вирішили взагалі не відкачувати весняний мед, хоча невеликий урожай акації, різнотрав’я й липи був.

Але багато бджолярів відкачували навіть за маленького врожаю. Якщо навколо їхніх пасік підтримуючого взятку не було, бджоли голодували. І якщо такі бджолярі запізнювалися з підживленням, то, швидше за все, розвиток бджолиних сімей у літній період сильно постраждав. Отже, щонайменше літнє «покоління» молодих бджіл було ослаблене чи втрачене.

Зрештою вихід більшості бджолиних сімей на медозбір із соняшнику виявився ослабленим. На медозборі бджоли залили гнізда, а товарного меду було мало чи геть не було. Залиті гнізда обмежили матку в яйцекладці, і тим самим нарощування молодих бджіл у зиму значно зменшилося.

На жаль, дива влітку не сталося. Посушлива та спекотна погода перекреслила надії на рекордні медозбори з соняшнику, які могли б компенсувати брак весняного меду. На «Пасіці 21» другий медозбір показав результат лише трохи кращий за середньорічний.

Нектару було мало. Але підвела не лише погода. При виведенні нових гібридів соняшнику селекціонери вже давно перестали дбати про нектароносність культури як про основний показник.

А от пилку було достатньо. Проте його поживна цінність для медоносних бджіл вважається низькою, особливо за білком і незамінними амінокислотами, він не може забезпечити життєдіяльність колонії.

Ба більше, науковці визнають, що монодієти, котрі складаються з одного джерела пилку, незбалансовані ‒ бджолам потрібне поєднання різних рослинних джерел.

Отже, постраждали не лише пасічники, які недоотримали меду, а й бджоли, яким бракувало різноманітного білкового харчування.

По-друге, ускладнив і ще більше ускладнюватиме ситуацію той факт, що в ослаблених сім’ях зазвичай активізується розвиток кліща вароа. Можна припустити, що за екстремально низького врожаю й низьких оптових цін на мед більшість пасічників матиме обмежені можливості для придбання препаратів для протикліщової обробки. У результаті в багатьох пасічників сім’ї можуть увійти в зиму не лише ослабленими, а й вельми закліщованими.

По-третє, ризики поганої зимівлі та слабкого весняного старту підвищуються і через слабкість сімей, низькі запаси корму та його невисоку якість.

Тому можна з упевненістю стверджувати, що успішна зимівля бджіл цього сезону значною мірою залежатиме від правильних дій пасічників:

‒ восени й узимку ‒ від оброблення сімей від кліща, закорму їх на зиму й організації зимівлі;

‒ навесні ‒ від запобігання фальстарту розвитку під час теплої зими чи весняних відлиг і підтримки розвитку у потрібний момент.

Варто зазначити, що подібна картина у полегшеній формі спостерігалася й у сезоні-2024. До чого це призвело, відомо всім. В Європі (і в Україні зокрема) зафіксована одна з найважчих зимівель. Є країни, де протягом зими-2024/25 загинуло від 30% до 80% бджіл. Так, у Східній Європі ситуація і з зимівлею, і з медозбором була практично такою ж, як в Україні.