Нові квоти для птахівників: тривога на тлі компромісу

Насамперед ми вдячні європейським партнерам за запровадження автономних торговельних заходів (АТЗ), які діяли з 2022 по 2025 роки. Вони дали можливість переорієнтувати експортну логістику в найкритичніші періоди повномасштабного вторгнення рф, коли морські експортні шляхи з України були заблоковані, а робота Шляхів Солідарності ЄС ще не була налагоджена.
Водночас для продукції птахівництва умови експорту не змінились, адже ані м’ясо птиці, ані яйця повноцінно не експортуються з вітчизняних морських портів через брак контейнеровозів і рефрижераторів. Тому для нас ринок ЄС усе ще залишається критично важливим, оскільки дозволяє експортним компаніям тримати стабільними обсяги виробництва і не скорочувати їх через суттєве падіння внутрішнього споживання.
Позиція асоціації до перемовин з Єврокомісією ґрунтувалась на обсягах українського експорту на рівні 2024 року. Виходячи з цього, експортери очікували на продовження більш лібералізованого доступу до європейського ринку на рівні АТЗ 2024 року, коли українські м’ясо птиці та яйця постачалися хоча й із обмеженнями, проте обсяг був більший, ніж у 2021 році.
Зрештою зараз квоти для м’яса птиці підвищили з 90 тис. тонн до 120 тис. тонн, для яєць і яєчних продуктів ‒ із 6 тис. тонн до 18 тис. тонн. Цей результат птахівники сприйняли як певний компроміс: не так багато, як за повної лібералізації, але ж більше, ніж у 2021 році.
Таке збільшення квот на м’ясо птиці не дозволяє нарощувати експорт, адже новий рівень все ж таки буде менший за реальні обсяги, що постачалися до ЄС у 2023 чи 2024 роках. Ба більше, мита за експорт понад квоти на м’ясо птиці в ЄС ‒ доволі відчутні, що створює загороджувальний ефект у доступі до ринку.
Щодо яєць і яєчних продуктів, то досить високі ціни і певний дефіцит на європейському ринку поки дозволяють українським виробникам експортувати цю продукцію зі сплатою мита по квоті ЄС у рамках зобов’язань СОТ.
Та, враховуючи поступову інтеграцію галузі птахівництва до вимог ЄС, ми очікуємо, що гармонізація з європейськими стандартами дасть змогу повністю лібералізувати торгівлю продукцією птахівництва під час наступного перегляду квот, що запланований на 2028 рік.
Птахівники визнають: ця угода ‒ краще, ніж повернення до квот 2021 року, втім, це рішення не можна назвати повноцінно задовільним.
Попри вдячність за політичний компроміс, українські птахівники з тривогою сприймають обмеження доступу до ринку ЄС: після тривалих зусиль із побудови партнерства з європейськими споживачами, сертифікації й адаптації логістики існує ризик, що українську продукцію там замінить експорт із інших третіх країн, як-от Бразилія чи Таїланд.
За обмеженого доступу до контейнерних перевезень із українських портів логістика залишається критичною питанням експорту, а нові обмеження можуть повернути галузь до збиткових умов 2022 року. Бізнес сподівається на швидке відновлення повноцінних експортних маршрутів і майбутній стратегічний перегляд торговельного режиму.