Посуха серйозно торкнулася навіть півночі України
У нашому регіоні господарювання, який ще донедавна вважався зоною достатнього зволоження, простежується стійка тенденція щодо нерівномірності розподілу опадів. Якщо проаналізувати статистику середньої кількості опадів за рік, то вона ніби й не змінилася. Та якщо взяти до уваги їх розподіл по місяцях, то ці показники зовсім не відповідають середнім багаторічним. Адже нині за один раз може випасти майже місячна норма опадів, а потім настає тривалий бездощовий період. Особливо це проявилося цього року.
У березні-квітні кількість опадів у нас була достатньою, а деколи навіть понаднормовою, що заважало проведенню весняно-польових робіт. Часом через перезволоження ґрунту неможливо було вийти в поле. Наприклад, у квітні за досить короткий проміжок часу випало понад 80 мм опадів у вигляді злив, на полях сформувалися численні «блюдця», що заважало посівній. А потім стався різкий перехід до тривалого бездощового періоду з високими температурами повітря, які досягали до 40°С. І якщо раніше температура повітря піднімалася в нас до 38°С, тривало це 2-3 дні поспіль, максимум – тиждень. Та цього року тривалість і бездощового періоду, і високих температур була аномальною – з початку липня і до початку вересня (у цей проміжок часу лише невеликі дощі випадали локально знову ж таки у вигляді злив та граду).
Звісно, це істотно вплинуло на урожайність сільгоспкультур, особливо пізніх. Озимі зернові та ранні ярі встигли сформувати непоганий урожай завдяки зимовим і весняним опадам. Тож у нашому регіоні урожайність ранніх зернових на рівні середніх багаторічних показників: озимої пшениці – від 5 до 7 т/га, ячменю 4-5, гороху – 2,6-3,5 т/га.
Значно гірша ситуація з пізніми культурами. Щодо соняшнику, аномально високі температури повітря на початку липня – в кінця червня якраз припали на період його цвітіння. Це призвело перш за все до проблем із запиленням. А спекотний і посушливий серпень вплинув на налив насіння. Відтак, зниження врожайності в середньому по регіону – на рівні 30%. Тобто середня врожайність – у межах 2,2-2,6 т/га. Та разом із тим, соняшник цього року відзначається високими якісними показниками: олійність на рівні 51-52% (а в деяких гібридів досягає навіть 54-55%, чого раніше не було); і невисока кислотність – до 1%. Все це впливає на його вартість, адже якщо показники олійності вищі за базові, то за кожен додатковий відсоток можливе отримання премії до 300 грн, що дасть змогу частково компенсувати недобір урожаю.
Що стосується кукурудзи, її масового збирання ще немає, та вже за візуальним станом посівів і супутниковим моніторингом можна також прогнозувати зниження урожайності в межах 20-30% до середніх багаторічних показників. Один із критичних періодів розвитку кукурудзи припадає на липень, і саме в цей час фіксувався пік високих температур повітря. Це вплинуло на запилення деяких гібридів, а через серпневу посуху зерно не налилось як належить. Крім того, достигання кукурудзи відбулося значно раніше. Якщо порівнювати стан посівів у цей період до попередніх років, то вологість зерна кукурудзи зараз становить 15-20% залежно від ФАО. Як для середини вересня – це нетипова ситуація для півночі України. Зокрема, за 11 років роботи «ДП Зернятко» це вдруге кукурудза настільки суха у цей період. Схожа ситуація була тільки в 2015 році.
Через посуху, яка в нас триває вже понад 45 днів, виникають проблеми і з сівбою озимини під урожай 2025 року. Ріпак ми не вирощуємо, а ось під озиму пшеницю відводимо завжди близько 2 тис. га. І зараз посівна під загрозою. Через брак вологи найбільш оптимальні терміни для сівби пшениці ми вже пропускаємо, і в найближчі 10 днів опадів не прогнозують. Днями на Чернігівщині пройшли локальні дощі, хтось устиг посіяти 100-200 га, але це не суттєво в масштабах регіону. Ми ще можемо почекати до 10 жовтня – такий умовний дедлайн я собі поставив. Якщо опадів не буде, то й сіяти не буде сенсу, але рішення прийматимемо ближче до згаданої дати. Хоча досі такого ніколи не було, щоб ми не могли посіяти озиму пшеницю. Та час покаже.