Птиця по-різному реагує на короткостроковий і тривалий стрес

У птиці розрізняють два види стресу за тривалістю й інтенсивністю: короткостроковий і тривалий. Реакція організму на кожен із них ‒ різна, пише журнал «Наше птахівництво».

За короткострокового стресу організм птиці дуже швидко мобілізує власні ресурси й реагує на виклик ‒ втрати продуктивності якщо й будуть, то мінімальні.

За тривалого стресу чи його високої інтенсивності, або тривалого й інтенсивного одночасно в організмі птиці відбуваються невідворотні зміни, він не встигає адаптуватись. Найчастіше погіршується імунітет, конверсія корму, продуктивність, зменшуються прирости, падає споживання корму тощо.

За короткострокового стресу активується реакція організму на боротьбу з цим станом: збільшується виділення адреналіну, швидко мобілізуються наявні ресурси, зокрема енергія, щоб взяти ситуацію під контроль і погасити його негативні наслідки.

За тривалого стресу в організмі птиці зростає рівень кортизолу, що призводить до певного виснаження внутрішніх ресурсів. Цей вид стресу потребує великої кількості енергії для відновлення гомеостазу та підтримання нормальної життєдіяльності організму.

Під час стресу організм птиці, з одного боку, потребує більше енергії та поживних речовин, а з іншого ‒ споживання корму знижується, відповідно зменшується надходження поживних речовин. Усе це спричиняє дефіцити і як наслідок ‒ погіршення стану птиці.

Тому дуже важливо керувати стресом. Для цього потрібно:

‒ спостерігати за стадом: що відбувається всередині;

‒ розпізнавати ознаки стресу;

‒ швидко реагувати, якщо ситуація вимагає втручання.