Як норми внесення добрив корелюються із властивостями ґрунтів

У зв’язку з низькою природною забезпеченістю ріллі рухомими формами поживних речовин (NРК) ефективність мінеральних добрив на всіх без винятку типах орних ґрунтів висока. До того ж вона напряму залежить від ступеня й характеру зволоження території. Рекомендовані дози добрив не тільки не потрібно знижувати від бідних дерново-підзолистих до багатих чорноземних ґрунтів, а й для окремих культур треба навіть і підвищувати, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Натомість дотеперішньою аксіомою вітчизняної агрохімічної науки є теза «Чим вища родючість ґрунтів, тим нижча оптимальна доза добрив». Новітні дослідження свідчать про помилковість цієї тези.

Склад і властивості ґрунтів істотно впливають на результат їх хімічного аналізу, що до останнього часу практично не враховувалося. Так, підвищення вмісту фізичної глини в неудобрених ґрунтах на 1-25% підвищує вміст недоступних рослинам, але частково розчинних у кислотах, сполук фосфору типу апатиту в діапазоні 2–300 мг Р2 О5 /кг.

Це автоматично призводить до підвищення вмісту кислоторозчинного фосфору, визначеного за методом Чирикова – 6-150 мг Р2 О5 /кг, а Кірсанова – 10-180 мг Р2 О5 /кг.

До того ж будь-який сольовий або слаболужний метод оцінки (так само й рослини) цього збільшення практично не помітять. Крім того, такий чинник, як значення рН ґрунтового розчину, може найнегативнішим чином впливати на результат хімічного визначення вмісту Р2 О5 у ґрунтах.

Нагадаємо, калійно-магнієві добрива сприяють підвищенню урожайності культур.