За теплового стресу спочатку гине найбільша птиця

Щоб розпізнати, що птиця потерпає від підвищеної температури, слід спостерігати за її поведінкою, незалежно від показань термометра. Це – найефективніший спосіб оцінити правильність налаштувань вентиляції.

На цьому наголосив головний лікар ветеринарної медицини «Птахокомплексу Губин» Андрій Шевченко, пише журнал «Наше птахівництво».

За теплового стресу спочатку гине найбільша птиця, зауважив він. Та птиця, що перебуває у стресі, сидить із відкритим дзьобом і розкритими крилами, у неї пришвидшене дихання, пришвидшена вібрація горла.

Падіж зазвичай починається після 18:00, в основному посередині пташника або в мертвих зонах вентиляції. На підстилці – багато пір’я: через високу температуру птиця скидає перо.

«Оглядаючи загиблу птицю, найбільше впадає в око масовість, падіж із найкращої птиці, – підкреслив Андрій Шевченко. – На патологоанатомічному розтині видно незначні трахеїти, внаслідок важкого дихання. На розтині грудної порожнини спостерігається незначний гідроперикардит, солом’яно-жовта рідина на перикарді внаслідок випотівання рідкої частини крові».

Фахівець наголосив, що за масового падежу дуже важливо провести диференційну діагностику й усунути можливість впливу інфекційних агентів. Бо, ймовірно, що за очевидних ознак теплового стресу й високих температур інфікувалося стадо.

«А це потребує зовсім інших ветеринарних заходів і подальшої профілактики, – зауважив він. – У птиці на розтині не повинно бути патологоанатомічних змін, характерних для інфекційних захворювань. Також слід пильно придивитися до клінічних ознак – у птиці не повинно бути хрипу, чхання тощо. Натомість їх наявність свідчитиме про поширення респіраторних захворювань у стаді.

Як повідомлялося, тепловий стрес у птиці можна подолати комплексом заходів.