Ще донедавна посіви цукрового буряку в Україні, як і в усьому світі, зменшувалися. Не в останню чергу завдяки зростанню продуктивності цієї культури, адже нині не потрібно стільки, як раніше, гектарів, щоб виробити потрібну для споживання кількість цукру. Це світова тенденція. Окрім того, виробництво цукрових буряків передбачає великі витрати й потребує значного агрономічного досвіду. Тож чимало господарств, орієнтованих на швидкі гроші, відмовлялися від вирощування цукрового буряку на користь експортоорієнтованих культур.
Війна внесла свої корективи: можливості експорту різко стали обмеженими, відповідно, внутрішні ціни на експортні культури впали, тому поступово свої позиції почав відновлювати цукровий буряк. Якщо торік посівні площі становили близько 180 тис. гектарів, то цього року — 213,1 тис.
Нині ринок цукрового буряку доволі насичений. Чільне місце на ньому посідає KWS — одна з найбільших селекційних компаній, що з 1856 року провадить селекцію цукрових буряків. З нашою країною компанію пов’язують давні відносини: 1900 року Маттіас Крістіан Раббетке, засновник компанії, придбав контрольний пакет акцій цукрового заводу на Вінниччині. Тепер KWS має представництва в понад 70 країнах світу, зокрема і в Україні.
Як створити продуктивний гібрид
Перед тим, як потрапити на ринок і в товарні посіви, кожен новий гібрид проходить селекційний і дослідницький шлях тривалістю в кілька років. Першими з новими продуктами працюють дослідники-селекціонери та команда агросервісу. Основна мета підрозділу R&D в Україні, на локальній селекційній станції — випробування експериментальних гібридів, більша частина з яких у результаті досліджень селекціонери вибракують. Агросервіс, отримавши дані від селекційної станції згідно з дослідженнями щодо таких завдань, йде до аграріїв із відповідями на їхні запити. Агросервісні досліди — це, так би мовити, точка дотику між внутрішніми селекційними роботами, дослідами й ринком. Такий канал обміну працює в обидва боки: з ринку надходить інформація щодо потреби закласти той чи інший дослід, водночас аграрії мають змогу побачити на власні очі нові гібриди, які будуть зареєстровані тільки завтра. Результат роботи такого тандему — насіння належної якості згідно із запитами аграріїв.
У роботі дослідних станцій компанії KWS в Україні та в усьому світі ми розділяємо роботу на дослідних ділянках і промислових полях. Дослідні ділянки розміщуємо у спільному масиві цукрових буряків, обираючи регіони, де поширено буряк і цукровиробництво. Безпосередньо вибір ділянки починаємо, коли в полі вегетує попередник. Оцінюємо однорідність посівів, відбираємо зразки ґрунту, щоб потім побудувати карту однорідності, родючості ґрунту. Рельєф обов’язково має бути максимально рівним, щоб усі гібриди були в рівних умовах щодо вологозабезпечення.
Насіння сіємо спеціальною селекційною сівалкою, яка рухається зі швидкістю максимум 2 км/год. Після сівби кожної ділянки зупиняємося, щоб спеціальне обладнання на сівалці очистило сошники від насіння з попередньої ділянки, засипаємо з пакетиків насіння для наступних ділянок, щоб воно не перемішалося, — це знижує кінцевий результат нашої роботи, тобто точність досліду. Звичайно, це дуже кропіткий процес, це — тільки один маленький нюанс, а таких нюансів є безліч.
Збирання буряків на дослідних ділянках — також специфічний процес. Ми копаємо їх спеціальним однорядним селекційним комбайном, натомість дослідна ділянка має три рядки. Насіння з цих трьох рядків засипаємо у той самий мішок. Потрібно бути дуже уважним, щоб не переплутати мішки. Для цього їх маркуємо етикетками, які кілька разів дублюються, щоб потім під час визначення рівня продуктивності не було змішувань між ділянками, некоректно вказаний гібрид тощо.
Після викопування буряків усі зразки відправляємо до спеціалізованої лабораторії в Україні, з якою маємо вже багаторічну співпрацю. Ми абсолютно довіряємо даним цієї лабораторії передусім тому, що регулярно її перевіряємо: деяку кількість зразків у процесі аналізу лабораторії заморожуємо й відправляємо для верифікації в Німеччину. Наші німецькі колеги цілком задоволені роботою цієї лабораторії.
Зразки відомі та невідомі
Селекційні досліди кардинально відрізняються від дослідів агросервісу на промислових полях. Селекційні досліди — це суто конфіденційний процес, відомий тільки представнику селекційної компанії. Можна сказати з абсолютною точністю, що локальні представники дослідних станцій не знають, де який гібрид посіяно. Усі дослідні гібриди відправляють на дослідні станції під кодуваннями. Це зроблено насамперед для того, щоб зберегти конфіденційність. Тобто тільки селекціонер у відділі R&D в Німеччині, який конкретно створює цей дослід і формує комплект перспективних гібридів, знає, який саме це гібрид. Тільки коли ми даємо результати, тобто вносимо дані в спеціальну систему, а вони їх опрацьовують, вони можуть бачити відповідну назву.
Агросервіс від самого початку знає, де який гібрид посіяно, де кращі сходи. На відміну від фахівців дослідних станцій у них із гібридами тісніші відносини: не кодований номер, а справжнє ім’я. У селекціонерів це номер 245, а для агросервісу це вже ЛАДІСЛАВА КВС. До речі, усі гібриди цукрових буряків селекції KWS завжди мали й мають жіночі імена: Ладіслава, Світлана, Дарія. Відтак агросервіс може робити висновки щодо продуктивності гібрида в процесі вегетації.
Селекційні досліди — це досить дорога робота, тому не всі компанії можуть собі дозволити робити їх так масштабно. Селекція компанії KWS перебуває у постійному пошуку інноваційних рішень для задоволення потреб аграріїв і для забезпечення довгострокового економічного успіху. Стабільно з року в рік ринку пропонують нові продукти, які мають ще кращу якість і стійкості до найпоширеніших хвороб, які заважають отримати бажану врожайність і прибуток.
Стратегічна проблема сівозміни
Для гармонічної сівозміни під час вирощування цукрових буряків була б корисною шестипільна сівозміна. Нині в Україні актуальною є в кращому разі чотирипільна, а іноді й трипільна сівозміна. З огляду на те, що кількість незалежних аграріїв, які вирощують цукровий буряк, не така велика, в Україні вирощування цукрового буряку сконцентровано на полях агрохолдингів. Ці площі зазвичай обмежені, немає такого великого простору для маневрів сівозміни. Тому з’являються певні проблеми, пов’язані з хворобами, такими як кореневі гнилі, нематода, церкоспороз. Поширення цих хвороб із часом концентрується на обмежених площах, тому популяція збудників поступово зростає і настає час, коли хвороба проявляється просто вибухово і катастрофічно.
Аби проявилася та чи інша хвороба, мають збігтися кілька чинників. Наприклад, для церкоспорозу потрібно, щоб була і висока вологість, і висока температура. Уважається, від церкоспорозу Україна не найбільше потерпає — тут спека поєднується з посухою. Натомість європейським країнам, зокрема Італії та Сербії, церкоспороз набагато сильніше дошкуляє.
Це саме стосується нематоди. Можна сказати, що нематода проявляється там, де більше вологи, тому що їй у волозі більше подобається жити. В Україні це переважно західна частина. Так само поширюються кореневі гнилі. Для розвитку патогенів потрібна повна комбінація чинників — погодних, росту і розвитку самого цукрового буряку. Коли всі умови складаються, стається вибух хвороби.
На жаль, як би ми не намагалися цього уникнути, але популяція цих патогенів у нас зберігається: в одних регіонах — швидше, в інших — повільніше. Але загалом популяція хвороб в Україні постійно зростає. Ми це бачимо по запитах щодо захисту насіння від наших клієнтів.
***
На завершення зазначимо: нині в Україні немає незалежного джерела інформації про проблеми вирощування цукрових буряків, оцінювання їх продуктивності. Кожен аграрій працює у власній бульбашці з елітарних показників і стереотипів і досягає іноді неправильних висновків.
ТОВ «КВС-УКРАЇНА» запрошує аграріїв на регулярні заміри дослідів, особливо під час обліків урожайності, на ранніх чи пізніх термінах вегетації. Досвід доводить, що після таких відвідин процес вирощування гібрида й формування врожайності стає зрозумілішим.
Матеріал надала компанія «КВС-УКРАЇНА»
The Ukrainian Farmer
