Як азотне підживлення озимої пшениці залежить від попередників
Пшеницю озиму, розміщену після непарових попередників, слід підживлювати вищими дозами азотних добрив. Разом із тим додавання добрив під пшеницю озиму має бути диференційованим з урахуванням попередників і запасів доступних рослинам елементів живлення, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Пшениця озима, яку вирощують після найкращих попередників (удобрені чисті та зайняті пари, горох), в умовах весни 2023 року потребуватиме помірних і підвищених доз (45–60 кг/га д. р.) азотних добрив.
Загалом на таких полях для одержання сильного й цінного зерна потрібно вносити 60–90 кг/га д. р. азоту, а після непарових попередників – не менше як 90–120 кг/га, причому у вологі роки, коли складаються сприятливі умови для засвоєння азоту, дози його можуть бути підвищені до 150 кг/га д. р., залежно від стану посівів.
Серед найпоширеніших форм азотних добрив, які використовують у виробництві, є аміачна селітра, карбамід, КАС, сульфат амонію тощо. Ефективним, хоча і менш дієвим, також є водорозчинні добрива на хелатній основі, які мають збалансоване співвідношення макрота мікроелементів, порівнюючи з твердими туками.
Раніше було названо тонкощі весняного підживлення озимої пшениці азотом. Також повідомлялося, як підживлювати озиму пшеницю для покращення якості зерна.