Українські фермери вже котрий місяць мужньо тримають свій продовольчий фронт. А нині в тривожному очікуванні результатів минулого сезону з острахом і надією намагаються побачити перспективу прийдешнього. Формуючи чи корегуючи технологічні карти, доводиться добряче мізкувати над тим, де і як заощадити, щоб і господарство зберегти, і землю не занехаяти, і врожай отримати. Хтось скорочує витрати на добрива і ЗЗР, хтось визначається з новими підходами до ґрунтообробітку, а хтось узагалі змінює структуру посівів. Та головне — жоден не здається! Ось що нам розповіли аграрії про свою тактику на прийдешній сезон.
«Удвічі зменшимо витрати добрив по всіх культурах»
Юрій МИХАЙЛОВ, засновник ТОВ «АК „ЮНІТЕК”», Харківська область
— Нині через надлишок пропозиції зернових на ринку оплата відтерміновується на 1–1,5 місяця, що надалі вплине на фінансовий стан господарств, частина з яких збанкрутує, адже комерційне кредитування буде різко обмеженим. Виробництво пшениці та кукурудзи зменшиться на 30–40%, що призведе до втрати експортного потенціалу та зменшення частки України на світових ринках, таких як Китай, Азія, Африка. Тож найближчим часом інвестувати в техніку та технології буде складно. Ми цього року скорегували структуру посівних площ, зокрема, зменшили площі під кукурудзою на 30%. Традиційно маємо набір круп’яних культур — проса, гороху, гречки. Ріпаком засіємо 100 га. Очевидно, через подорожчання будемо зменшувати витрати добрив на 50% по всіх культурах. Перспективними експортними культурами вважаємо соняшник і ріпак, на внутрішньому ринку — круп’яні культури, але перевиробництво може призвести до збитковості.
«Робимо акцент на біопрепарати»
Дмитро БРИЦОВ, агроном ТОВ «Дедденс Агро», Рівненська область
— Традиційно ми оптимізуємо, максимально механізуючи технологічні процеси обробки ґрунту. Нинішнього сезону зменшили кількість проходів техніки через високу вартість пального. Готуємо бак-суміші органічних препаратів, щоб процеси підживлення та обробітку відбувались одночасно. Змінили також підхід до системи захисту та живлення, робимо акцент на активізацію розвитку рослин завдяки природним процесам: застосовуємо біоактиватори для розвитку кореневої системи, препарати для розвитку мікрофлори ґрунту. Щоб оптимізувати витрати на добрива, більше застосовуємо біопрепарати, ніж добрива, тому що добрива завжди були дорожчими, навіть до війни.
У 2022 році змін у структурі посівних площ не відбулось — традиційно вирощуємо 50% органічної сої, а це 3 тис. гектарів. Такі самі плани й на 2023-й. Наша основна культура — це органічна соя, попит на яку в Німеччині тільки зростає (як і попит на ріпак). Вирощену продукцію експортуємо сухопутним транспортом. Ріпак торік експортували до Нідерландів через морські порти, цього року скористаємося послугами логістичного партнера — української компанії…
«Змінили спосіб ґрунтообробітку»
Ольга ЛАЗАРЕНКО, директорка ТОВ «Агрофірма Прогрес-Агро», Одеська область
— Оскільки господарюємо в зоні ризикованого землеробства, технологія в нас давно оптимізована — того вимагають агрокліматичні умови. Цьогоріч ми ні на крок не відступили від технології, і навіть в умовах критичної посухи (з 15 травня досі не було дощу) зібрали всю ранню групу з урожайністю на рівні минулого року. Єдине, що змінили, — це спосіб обробітку ґрунту. Перейшли з оранки на безвідвальний обробіток. Економія пального незначна (21 л/га проти 25 на оранці), проте ґрунт не нагрівається так сильно, як за оранки.
Ми вже закупили мінеральні добрива під посівну озимих і дуже чекаємо дощу. Та якщо раптом опадів не буде на час сівби, 50% планових посівів будемо сіяти в суху землю. Але тоді доведеться якнайкраще обробити насіння, щоб воно не «згоріло» в землі, адже температура ґрунту доходить до +50 °С. Ну, і, звісно, вносити добрива в сухий ґрунт недоцільно. Загалом підживлюємо культури за результатами аналізу ґрунту. Маємо карти ґрунтів і за ними диференційовано вносимо добрива. Селітру й карбамід купуємо в українського виробника, а ось, наприклад, складні добрива — тільки імпортні. Що ж до насіння — 60% площ відводимо під районовані сорти. Головна їхня перевага — дешевша технологія вирощування, як порівняти з інтенсивною, і стабільні врожаї навіть за екстремальних погодних умов. Решта — під імпортними високоінтенсивними сортами, які ми вирощуємо за інтенсивною технологією з повноцінним захистом, підживленням тощо. Найзатратніші культури — це кукурудза і ріпак, адже під них поле треба максимально «зарядити»: закладаємо під кукурудзу добрива на різну глибину, так отримуємо стабільні врожаї. Ріпак також потребує повного дотримання технології. Інакше на врожай годі й сподіватись. Порахували економіку вирощування сортів і гібридів і встановили, що вирощувати сорти набагато вигідніше.
«Підживлюємо за правилами точного землеробства»
Микола П’ЯТАЧУК, агроном компанії «Гірсам», Волинська область
— Ми працюємо за інтенсивною технологією, тож добрив завжди вносили багато. А через значне подорожчання цьогоріч застосовуватимемо їх раціональніше. Придбали розкидач для диференційованого внесення, зробили карти ґрунтів, тож на частині площ уже підживлюємо культури за правилами точного землеробства. На решті полів регулюємо норми внесення вручну за даними агрохімічного аналізу ґрунту. Оскільки вирощуємо чимале поголів’я свиней, частину потреби в добривах закриваємо органікою. Крім того, придбали стерньовий культиватор і тепер загортаємо в ґрунт пожнивні рештки попередника. Так отримуємо додаткове живлення для рослин, а ще покращуємо структуру ґрунту. Загалом застосовуємо безвідвальний обробіток.
На ЗЗР однозначно доведеться економити. Зазвичай ми застосовуємо приблизно 60% генеричних препаратів і 40% — оригінальних. Цього року, очевидно, збільшимо частку генериків. Є дорогі препарати, які вже просто себе не окупають. Прибавка, що ми отримуємо від їх застосування, не покриває витрат на них. Препарати завжди закуповували наперед, а по ситуації докуповувати доводилося ще приблизно 10%. Утім, тепер будемо купувати ЗЗР мірою виникнення такої потреби, щоб не витрачати зайве. Що ж до насіння, то цьогоріч не робитимемо сортооновлення по зернових. На гірших ґрунтах сіятимемо не гібрид ріпаку, а сорт (який дешевший і добре себе зарекомендував у наших умовах). Щоправда, на гібридах кукурудзи й соняшнику точно не заощадиш.
«Скоротили все, що має додаткові витрати»
Володимир МОЗГОВ, комерційний директор компанії BILIGRAIN, Хмельницька область
— Коли почалась війна, ми не міняли структуру посівів, адже поля були вже підготовлені під певні культури: внесено мінеральні добрива, проведено відповідний обробіток ґрунтів. Разом із традиційними озимими та ярими культурами вирощуємо нішеві, як-от, мак, квасолю, розторопшу, що формують додану вартість, порівнюючи з класичними культурами. Мак реалізуємо в Україні. Квасолю і розторопшу продаємо за контрактами у Європу, хоч і витрати на логістику зросли.
У 2022 році зменшили використання мінеральних добрив, мікроелементів і замінили оригінальні ЗЗР на генеричні, де технологія дозволяла це зробити. Через подорожчання пального оптимізували адміністративні витрати й внутрішню логістику: виконання польових робіт технікою, доставку ТМЦ, транспортування персоналу. Окрім стартових мінеральних добрив, без яких ніяк не обійтись культурі, на сезон-2023 інші добрива не будемо вносити: поля достатньо насичені мікро- та макроелементами. Звісно, що вони не дадуть високих урожаїв, але ми на високоінтенсивну технологію розраховувати не будемо. Скоротили все, що має додаткові витрати. Приміром, сортове насіння все одно дасть потомство і результат, а з гібридами так не вийде.
Надалі вбачаємо перспективу в нішевих культурах, ринкова вартість яких вища за традиційні зернові. Наша селекційна стратегія — розроблення сортів зернових культур для функціональних харчових продуктів. Орієнтуємося на кольорову (фіолетову, синю та чорну) зернову пшеницю та голозерний ячмінь. Наші різнокольорові сорти зерна містять пігменти, які називаються антоціанінами, що є переважними компонентами біофлавоноїдів рослин. Антоціани в нашій кольоровій пшениці та ячмені такі самі, як і в популярних фруктах, таких як чорниці, лохина, шовковиці тощо, які мають подібну або однакову користь для здоров’я. Плануємо розвивати цей напрям, щоб від моделі реалізації сировини перейти до створення продуктів із доданою вартістю — борошна, пластівців, круп і макаронів. Важливо закривати повний цикл виробничого процесу, бо логістика дуже дорога, а дохід від продажу, приміром, тонни зерна і тонни пластівців різнитиметься в рази.
«Наша стратегія виживання — нішеві культури»
Вадим НОВІЦЬКИЙ, засновник ТОВ «Нормагро», Житомирська область
— У 2022 році ми збільшили площі посівів під олійними культурами, бо розуміли, що морським транспортом реалізувати збіжжя не вдасться, а вартість перевезень зросте у кілька разів. Під час сівби пшениці та ріпаку відмовились від мінеральних добрив, бо маємо технологію й спеціальне обладнання для компостування курячого посліду, вносимо компост на поля. Оптимізуємо витрати на добрива завдяки переходу із сухих форм на рідкі добрива з локальним внесенням під насінину, бо їх потрібна менша кількість.
До викликів-2023 ми готуємось заздалегідь — посіяли гречку на насіння. Щодо структури посівів на наступний рік, то будемо ухвалювати рішення, виходячи з макроекономічної ситуації. Якщо проблему з блокуванням портів урешті владнають, тоді структура ярих посівів буде такою, як і раніше: кукурудза, соя, соняшник. В іншому разі на 2023 рік оберемо стратегію виживання, а саме: вирощуватимемо нішеві культури — гірчицю, гречку, просо, люпин. До прикладу, цьогорічні експортні ціни на просо — 7–7,5 тис. гривень. Це прийнятна ціна, адже витрати на вирощування незначні, просу достатньо 20–30 кг/га азоту в діючій речовині, не потрібна значна кількість засобів захисту: однієї обробки гербіцидом достатньо, також у сівозміні просо покращує якість ґрунту.
Маємо власний вантажний автотранспорт, отримали ліцензію на міжнародні перевезення й вивозимо продукцію на припортові елеватори в Польщі та Румунії. Час на доставку значний, що спричинено великими чергами на кордонах, але ціна реалізації вдвічі вища, ніж в Україні. До прикладу, ціна однієї тонни кукурудзи на найближчому елеваторі — 4400 грн з ПДВ/т (у т. ч. ПДВ 600 грн) + доставка до елеватора. Ціна у Польщі в місті Хелмі — 228 євро, за умовним курсом 37 грн/дол. вартість 1 т у гривнях становить 8436 грн без ПДВ.
«У планах — більше генериків і менші норми внесення»
Олег ЗАГОРОДНІЙ, керівник відділу агросервісу групи компаній «Агро Експерт» із центральним офісом у м. Кагарлику Київська область
— Структура посівних площ на сезон-2022 практично не змінювалась, що пов’язано зі спеціалізацією господарства на насінництві. Традиційно переважають озимі культури — пшениця, ячмінь і ріпак; ярі культури: пшениця, ячмінь — насіннєві, кукурудза та соняшник — для сівозміни. А під урожай 2023 року плануємо посіяти дещо більше ріпаку й озимої пшениці.
Цього року оптимізували норми внесення добрив, особливо азотних, на всіх культурах. До прикладу, на ріпаку за планового внесення 150–160 кг/га внесли 110–120 кг/га в діючій речовині, по озимій пшениці зменшили до 90 кг/га, по ярій пшениці та ячменю — до 50–60 кг/га. По кукурудзі, залежно від попередника, внесення азотних добрив скоротили до 30–40 кг/га, а на деяких полях зовсім не вносили. По соняшнику взагалі відмовились від унесення азотних добрив. Так ми не лише заощадили кошти, а й досягли майже того самого рівня врожайності, що й за традиційного підходу. Оптимізували також витрати на насіннєвий матеріал ярих культур, зокрема, обрали трохи дешевший сегмент насіння кукурудзи.
Схеми захисту рослин застосували стандартні. Виняток — кукурудза, де не було внесення інсектициду по вегетації проти лускокрилих шкідників, адже цього року не було потреби. У попередні роки інсектициди вносили за допомогою авіації, нині немає такої технічної можливості. До речі, плануємо застосовувати більше генеричних продуктів, оптимізуємо схему захисту і зернових колосових культур, і ріпаку.
Будемо також заощаджувати на осінньому підживленні озимого ріпаку — без застосування азотних добрив, оскільки ріпак буде сіятись по озимій пшениці, яка за нашими спостереженнями не засвоїла повною мірою ті добрива, що були внесені раніше.
«Покладаємося на родючість ґрунтів»
Максим БЕРНАЦЬКИЙ, ТОВ «Рост-Агро», Полтавська область
— Плануємо у 2023 році змінити співвідношення між культурами у сівозміні. На перший план вийдуть культури, що менш затратні у виробництві. Наступного року точно скоротимо застосування фосфорно-калійних добрив. Загалом по системі удобрення лишиться економне застосування азотних добрив. Думаю, що завдяки родючості ґрунтів і належному рівню удобрення в попередні роки ми зможемо протриматись 1–2 роки. Якщо оцінювати по непокритих витратах, то для нас озима пшениця — одна з найменш затратних культур. Бо ми є виробниками насіння цієї культури, маємо запас ЗЗР і використовуємо щодо цієї культури технологію прямого висіву. Площі під високоінтенсивними культурами (соняшник, кукурудза) будуть скорочені. Переглядаємо й нашу основну спеціалізацію — виробництво насіння. Найшвидше дуже його скоротимо. Щодо насіння високих репродукцій ніякої економії не буде. Можливо, навіть і розширення. А от виробництво репродукційного насіння швидше за все скоротиться. Причому не через високу його собівартість, а через зниження попиту. Нині ми реалізуємо власну продукцію, як зазвичай, адже в попередні роки активно працювали над розвитком інфраструктури й тепер із запасом забезпечені складськими площами. Маємо також сушильні потужності. Ураховуючи, що з 2014 року повністю перейшли з газу на органічне паливо, створюємо його запаси. Тож цей сезон пройдемо. Але 2023-й буде проблемним, бо стартові умови для наступного врожаю набагато гірші. Утім, плануємо засіяти всі наявні в обробітку площі.
З аграріями спілкувалися АНЖЕЛА ГАВРИЛЮК, НАТАЛІЯ МАЄВСЬКА
The Ukrainian Farmer
