Фермер розповідає, що ідея зайнятися ягідництвом визрівала в нього давно. Батьки працювали на Краснокутській дослідній станції садівництва, тож він змалку мав можливість спостерігати за роботою селекціонерів та процесом догляду за рослинами. І хоча закінчив геологічний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна й працює в газовидобувній галузі, кілька років тому вирішив організувати власний ягідний бізнес. На той час уже чимало місцевих мешканців вирощували малину на своїх присадибних ділянках і продавали її перекупникам. Олег Кудлай вирішив робити те саме, але в більших масштабах, тому почав скуповувати покинуті та незатребувані земельні ділянки в околиці, створив приватне підприємство.
Сьогодні площа малинових насаджень на полях ФГ «Прогрес Бері» становить 13,5 га, ще 2 га відведено під суниці садові й по кілька гектарів — під смородину й аґрус.
ОРІЄНТИР НА ЄВРОПЕЙСЬКІ РИНКИ
Господарювати Олег Кудлай почав із чотирьох гектарів малини, закладених 2012 року в селі Шевченкове. Сьогодні цей малинник розширений до 7 га. Перші товарні ягоди отримав тут у 2014 році (приблизно 25 т) і вигідно реалізував їх на місцевому ринку. Проте згодом рентабельність бізнесу почала падати, адже вирощувати малину на Харківщині почали в багатьох фермерських господарствах.
Зрештою краснокутський фермер вирішив не просто шукати нові ринки збуту, а замахнувся на експортні постачання. Щоб продукція була конкурентоспроможною, треба було переходити на органічне виробництво, з дотриманням стандартів, прийнятих у країнах ЄС.
Плани вдалося втілити в життя, і настав день, коли краснокутська малина вирушила в Німеччину та Францію. Але спочатку знадобилося близько двох років, щоб змінити стратегію в бік органіки, організувати виробничий процес із застосуванням суто органічних препаратів. Як результат, у 2016-му отримали від української сертифікаційної компанії «Органік Стандарт» сертифікат ISO/IEC 170-65 для 7,4 га ягід у Шевченковому і 20 га у селі Прогрес.
Нині використовують для підживлення рослин витяжки з компостів, а для захисту насаджень — мікроорганізми, бактерії, гриби або продукти їхньої життєдіяльності. Звісно, такі засоби діють не настільки швидко і не так ефективно, як хімічні пестициди й мінеральні добрива, зате вони безпечні для довкілля і здоров’я людей, а продукція відповідає вимогам Євросоюзу.
Малину у ФГ «Прогрес Бері» вирощують шпалерним методом. Олег Кудлай випробував близько десяти різних сортів малини й обрав три, що показали себе на його полях найкраще. Один із них — Джоан Джей, ранній ремонтантний сорт, виведений в Англії і рекомендований для промислового виробництва. Він вирізняється великими і смачними ягодами, які добре переносять транспортування, не втрачаючи своїх якостей. Сорт плодоносить з першої декади липня до третьої декади вересня на однорічних і дворічних пагонах, стійкий до захворювань.
Високою засухо- і морозостійкістю, а також стійкістю до захворювань відзначається і високоврожайний літній сорт Фенікс американської селекції, ягоди якого великі, солодкі, з приємною кислинкою, приваблюють чудовим ароматом. Малина цього сорту добре росте в усіх кліматичних зонах України, дає по 10–11 тонн ягід з гектара.
Не гірший за згадані вище і український, місцевий сорт Феномен, виведений на Краснокутській дослідній станції садівництва. Крім того, що ця малина ідеально пристосована до мікроклімату в регіоні, вона неймовірно смачна: доволі солодка і дуже ароматна. Цвіте у травні, морозостійка і не потребує спеціального укриття. Для захисту від зимових холодів їй вистачає сніжного покриву. Якщо ж зима малосніжна, потрібно додатково накидати снігу на малинник, як радять фахівці.
ЗБИРАННЯ, ДОРОБКА І ЗБУТ
З огляду на органічне виробництво у господарстві застосовується багато ручної праці. Скажімо, восени треба проріджувати малину, видаляти і прибирати з поля старі пагони, а молоді й придатні для плодоношення — підіймати із землі і фіксувати шпалерою. Щоб обробити в такий спосіб 2 га площі, треба близько 20 людей і два тижні. А в сезон збирання врожаю ягоди збирають вручну до ста працівників.
Раніше, зібравши малину, її одразу вантажили на машини і відправляли на переробне підприємство. Були змушені звертатися до послуг переробників, оскільки власних потужностей для заморожування не було. Але, по-перше, під час транспортування на великі відстані ягоди частково втрачали якість. По-друге, Краснокутська малина йшла на продаж у складі партій продукції інших продавців, під їхніми торговими марками. Прибуток, відповідно, осідав у кишенях посередників.
Така ситуація, звісно ж, не могла цілком влаштовувати фермера. Олег Кудлай вирішив обладнати власний морозильний цех. З цією метою підприємець орендував напівзруйновану будівлю колишнього банно-прального цеху поблизу Краснокутського дендропарку. У ремонт та сучасне обладнання довелося інвестувати значні кошти. Ввели цех в експлуатацію у липні 2021 року: урожай малини заморозили, частину реалізували на внутрішньому ринку, а частину відправили за кордон до Польщі та Австрії.
Тепер малина з поля потрапляє в цех, де в першому приміщенні її спочатку сортують, зважують і готують до охолодження. У холодильній камері температура ягід знижується до +2 °С, а потім їх переміщують у камеру шокового заморожування з температурним режимом -21…-22 °С. Пропускна здатність цеху — до 6 т ягід на добу. До речі, є тут і камера для зберігання заморожених ягід, де за температури -18 °С їх можна залишати для тривалого зберігання.
Перш ніж піти на експорт, кожна партія призначеної для зовнішнього ринку краснокутської малини заморожується і її зразки досліджуються в європейській лабораторії Evrofins Laboratory. Тільки після ретельної перевірки на відповідність європейським стандартам за багатьма показниками і після отримання сертифіката, що засвідчує належний рівень якості, ягоди можна відправляти замовникам у ЄС.
Зі слів Олега Кудлая, у країнах Євросоюзу доволі високий попит на українську літню малину. До того ж ціна на неї вища, ніж в Україні. Проте не можна забувати, що й вимоги до продукції, яка експортується, теж високі, причому чітко визначені щодо сортування, калібрування, пакування тощо.
У 2021 році середня врожайність малини у ФГ «Прогрес Бері» становила 7,5 т/га. Олег Кудлай вважає цей показник цілком задовільним. Хоча загалом ягідництво — справа ризикова, й часто свої корективи у виробничий процес вносять погодні умови: зимові морози і літня спека можуть призвести до втрати частини врожаю. У 2016 році, наприклад, у господарстві втратили через заморозки фактично увесь урожай ягід: на той час приблизно 60 т.
Краснокутський підприємець зазначає, що фермери, які обрали для себе виробництво органічних ягід, стикаються ще з однією складністю — це стосується придбання якісного посадкового матеріалу. Органічний виробник може купувати його лише в сертифікованих розсадниках, яких в Україні не так багато і ціни в яких доволі високі.
Поза тим, як свідчать дані моніторингу, проведеного ТОВ «Органік Стандарт», у 2020 році українські виробники реалізували за кордон 3200 т органічної замороженої малини. Це на 2170 т більше, ніж у 2019 році, коли було експортовано 1030 т, і майже у 7 разів перевищує показник 2018 року — 470 т. Ця продукція посіла 15-те місце у переліку органічних продуктів, що експортуються з України. Краснокутська малина теж зробила свій внесок у збільшення експорту й не збирається збавляти оберти.
Плантатор
