Основні принципи безпечної роботи сушарки

«Горів елеватор», «Пожежа на елеваторі», «Вогнеборці ліквідували пожежу на елеваторі» – такі заголовки ми бачимо у стрічках новин щосезону. Що можна зробити, аби мінімізувати ризик виникнення нестандартних ситуацій?

Сушарки зазвичай є доволі примітивними конструкціями без систем самоочистки. Шахта щедро забруднюється протягом декількох робочих діб в інтенсивному режимі через надмірну вологу та сміття. Тому потрібно дотримуватись регламентів очищення сушарок, хоч іноді в сезон ними нехтують через інтенсивність приймання зерна. Але, на мій погляд, краще трохи знизити темпи приймання та обробки зерна, аніж потом долати наслідки…

Другий момент – дотримання температурних режимів сушіння різних культур. Часто з метою збільшення продуктивності елеватористи йдуть на підвищення температури. Як наслідок, відбувається висушування залеглих масс, наприклад, лишків продукції або сміття, яке самосортується, що може спричинити тління і як наслідок – пожежу.

Третій фактор – використання безпечних джерел отримання безпечного теплового агента. Тобто це використання теплообмінників або пальників на природньому газі, де відсутні легкі фракції, які теоретично можуть пролітати в шахту. На мою думку, будь-які джерела небезпечні, коли нехтуєш технікою безпеки та технологічним картам обробки.

Вважається, що в переважній більшості випадків загоряння сушарки винен так званий «людський фактор». Я б оцінив зону відповідальності людини у 40%, а 60% віддав би якості виконання обладнання.

Наприклад, важливим моментом є доступність до обслуговування обладнання. Бо коли ти не можеш без перешкод дістатися до місця, яке підлягає регламентному очищенню, навряд чи варто дивуватися, що сталася нештатна ситуація. Конструктивно можуть бути не передбачені драбини площадки тощо.

Також варто звертати увагу на важливі конструктивні особливості пристроїв. Мова йде про розміщення пальника або розгалужувачів теплового потоку з метою уникнення концентрації температур в шахті. Тобто є безліч технічних моментів, про які дізнаєшся в процесі експлуатації.

Закон ринку такий: якщо ти платиш нормальні гроші, то й розраховуєш на отримання надійної, продуманої й безпечної конструкції. Але, на жаль, третина обладнання й українських, й закордонних виробників виглядає як макет, який треба десь на комусь випробувати. Більше того, не враховуються особливості подальшої експлуатації. Це стосується виробників, які мають надійні сушарки до 500 т/добу й в планах яких продаж обладнання на 2000 тонн на добу і більше. «Сушки-гіганти» – зовсім інший агрегат, з іншим рівнем безпеки, автоматики та досвіду конструювання.

На мій погляд, на сьогодні сушарки не дообладнуються навіть примітивними системами попередження пожеж та локалізації. Виробники вважають, що чим простіше, тим краще. Але б я краще переплатив додатково за систему моніторингу температур та попередження пожежі, аби потім щосезону не купувати нову сушарку.  

Наразі ринок елеваторного обладнання все більше схиляється до автоматизації процесів сушіння та контролю цього процесу. На жаль, повна автоматизація не зможе стати гарантією відсутності пожеж на сушарках, проте може мінімізувати відсоток нещасних випадків та попередити їх.

Система автоматизації може допомогти зафіксувати, коли співробітники порушують технологічну карту або нехтують деякими показниками, які вже за межами дозволеного. Такий аналог бортового журналу літака зможе дати розуміння, що насправді відбувалося, розподілити відповідальність й напрацювання певні висновки. Але повністю все довірити машині не можна – навіть у сучасних електрокарах автопілот ключове рішення у позаштатних ситуаціях залишає за водієм.

Якщо мова іде про сплінкери для подачі води при загорянні прямо в ствол або на ствол шахти, зерно буде неминуче залите водою, а хто приймав рішення: система керування по одному стрибку температури чи оператор перестраховуючись? Питання залишається відкритим про матеріальну відповідальність за втрачений товар або актив у вигляді обладнання. Тому керівник або відповідальна особа мають особисто приймати такі рішення.

Проте впровадження автоматизації з метою запобігання нестандартних ситуацій є правильною й перспективною галуззю не тільки в сушках.

На сьогодні виробники, які спеціалізується на виготовленні протипожежних систем, через доступність на ринку контрольно-вимірювальної апаратури різних видів датчиків та безліч пропозицій, можуть запропонувати якісний продукт, що задовольнить потреби й буде безпечним та надійним. Мені здається, що таке обладнання з’явиться тоді, коли виробник дослухатиметься до побажань клієнтів і буде виробляти якісний продукт та коли клієнт буде готовий платити достойні гроші виробникові за виконану академічну роботу в розробці таких систем та впровадження таких систем в технологічний процес сушіння.