Про «вагітний» ґрунт і відновлення ресурсу

Очевидні наслідки подорожчання добрив – це не лише зниження врожайності культур і рентабельності агробізнесу. Для мене проблема криється значно глибше. Ми, середнє господарство, цей рік іще впевнено погосподарюємо – весь обсяг добрив закупили, коли, зокрема, селітра коштувала 12 тис. грн за тонну (нині це 29-31 тис. грн за тонну). А ось багато малих виробників, і це не секрет, планують істотно зменшувати норми внесення добрив уже цієї весни. Утім, сіяти будуть всі. Це означає, що цього року будуть використані значні ресурси й без того деградуючого ґрунту.

Ґрунт – це живий організм. Коли він «вагітний», тобто засіяний, – він віддає всі ресурси на виношування нового організму. І ці ресурси потрібно поповняти до, під час або хоча б після «народження» нового врожаю. Втім, тут діє така логіка: хто недоотримав дохід, обмежує себе в витратах і користується потенціалом ґрунту. Та він, на жаль, вичерпний. Звідси й деградація.

Вважаю, що ці процеси повинні бути не лише на совісті агровиробників, а й на контролі держави. Наприклад, я беру землю в користування або купую її. Разом із передачею землі мені повинен надаватися документ на основі аналізів ґрунту, який свідчитиме про його стан, зокрема, вміст у ньому гумусу, мікро- й макроелементів тощо. І через якийсь час я повинен звітувати, що ці показники не погіршились. А якщо погіршились – сплатити компенсацію державі чи власнику землі. Бо я переконаний: шкода, завдана ґрунту, – це злочин. Врешті-решт ідеться про майбутнє України і наступних поколінь.

Я не займаюсь органічним виробництвом, але я прихильник бережливого ставлення до землі. Скільки себе пам’ятаю в сільському господарстві, дотримуюсь щонайменше шестипільної сівозміни. Нині із 3,3 тис. га в господарстві – 70% під озимим клином (ріпак, ячмінь, пшениця). Площі під озимими збільшили через кліматичні зміни і дедалі частіші посухи. Минулий рік був нетиповим для нашого регіону за кількістю опадів навесні й на початку літа, так що вдалося поповнити глибинні запаси вологи. Натомість за всю осінь у нас випало всього 38 мм опадів. Через дефіцит вологи в період сівби ріпаку не отримали сходів, утім, решта озимих зійшли вчасно завдяки тим незначним осіннім опадам, які вдалося втримати мульчею.

До речі, ще один спосіб піклування про ґрунт, – перехід на ресурсоощадні технології. Ми прийняли рішення перейти на strip-till і вже помітили значне підвищення ефективності господарювання та покращення структури ґрунту. Про це свідчать регулярні й обов’язкові аналізи ґрунту.   

Я відверто не поділяю позицію колег, які господарюють за принципом «після нас хоч потоп». Здоров’ям ґрунту треба перейматися не менше, ніж власним.