Сучасні сорти винограду адаптивні завдяки диким предкам

Значне зниження продуктивності у нових перспективних сортів та форм винограду відбувається за негативного впливу комплексу несприятливих факторів — посуха, від’ємні температури та епіфітотійний розвиток хвороб грибної етіології. Проте міжвідові гібриди значно стійкіші за рахунок механізмів захисту, успадкованих від диких предків.

Про це йдеться в матеріалі журналу «Садівництво по-українськи».

«Міжвидові гібриди винограду мають значно вищий рівень адаптивності за сорти Vitis vinifera (винограду справжнього), що обумовлено анатомічними та фізіолого-біохімічних механізмами захисту від біотичних та абіотичних стресорів, успадкованих від диких предків», – підкреслюють у статті спеціалісти ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова».

Поступове насичення стійких простих гібридів генами Vitis vinifera дозволив слекціонерам отримати сорти та форми 6-7 покоління схрещування з високими показниками продуктивності та якості.

«Звісно, виноград – теплолюбна рослина, уражується збудниками хвороб і зазвичай різко реагує на відхилення умов вирощування. Однак саме сучасні перспективні сорти мають гарну відновлювальну здатність, витримують значні від’ємні температури та мають захисні механізми проти патогенів», — розповідає співробітниця інституту Ірина Ковальова.

Читайте також: Екстремальні умови виявили стійкість винограду до хвороб