Ґрунти, виснажені посухою, треба нейтралізувати на кислотність
Наслідок повітряної засухи останніх років — різкокисла та сильнокисла реакція грунтового середовища (рН = 3,5-5,5), несприятлива для мінерального живлення більшості плодових культур.
Про це розповів журналу «Садівництво по-українськи» Володимир Заморський, професор Уманського національного університету садівництва.
За його словами, ґрунти після посухи стають дуже бідними на вміст кальцію, калію, бору, сірки, цинку, кобальту, йоду та інших елементів живлення. В них різко знижена доступність для рослин фосфатів, часто екранованих залізом.
Алюміній, магній і залізо перебувають у низькоокиснених рухомих формах і токсично впливають на рослини, в подібних грунтах пригнічена активність мікрофлори.
«Необхідно нейтралізувати кислотність та збагачувати їх на органічну речовину, — радить Заморський. — вносити один із видів вапняних добрив, наприклад, дефекат, в дозі 7 т/га. Також вапнування треба поєднувати з внесенням фізіологічно кислих добрив».
Дози вапна для їх нейтралізації складали (центнерів СаСо3 на 1 ц добрив): сульфат амонію – 1,13; хлорид амонію – 1,39; аміачна селітра – 0,74; амофос – 0.65; карбамід – 0,83; суперфосфат – 1,10.
Читайте також: Посуха 2020 року на півдні сталася внаслідок кількох чинників