Жуйні тварини, на відміну від інших видів сільськогосподарських тварин, перетравлюють спожиті ними корми спочатку в дуже великому за розміром чотирикамерному шлунку. В окремих його відділах самостійно діють мільярди мікроорганізмів: вони перетворюють біомасу корму на специфічний повноцінний білок, який корова використовує для власного живлення за подальшого його руху в кишківник. Така складна система живлення жуйних накладає відбиток на всю систему їх повноцінної годівлі. Робота такого незвичайного біологічного реактора корови цілком залежить від зовнішніх умов і насамперед від температурного режиму, у якому перебуває тварина.
Реакція на спеку
Щойно температура зовнішнього середовища перевищує +23…+27 °С, нормальне функціонування мікробного товариства потрапляє під загрозу. Одні види мікробів починають активізуватися, інші, навпаки, гинуть, баланс між ними порушується. За таких умов корова різко знижує загальний обсяг споживання корму, більше вживає води й частіше підходить до напувалок. Водозаміщення призводить до надмірного наповнення шлункового тракту водою за різкого зниження надходження енергії в організм. Унаслідок цього добовий надій різко падає (на 2–5 кг/добу), зменшується рівень жиру й білка в молоці.
Якщо не вжити заходів щодо захисту від спеки та за тривалості спеки понад тиждень, корови почнуть втрачати вагу (200–300 г/добу) і за 2–3 тижні втратять свою вгодованість на один рівень. Відновити процеси нормального існування корови після закінчення спеки вдасться не раніше ніж через 3–4 тижні. Тобто через такий період можна чекати реального підвищення продуктивності до запланованого рівня. У багатьох випадках літня спека знижує річні надої на 400–800 кг на корову, а з ними — й очікуваний прибуток.
На ефективних фермах зі спекою бо рються методами кондиціонування повітря. Так, в Ізраїлі застосовують спеціальні холодильні пристрої. В інших країнах тепловий стрес знімають, зокрема, зрошенням кормового місця тонко дисперсним струменем води. Часто застосовують розгінні вентилятори, які збільшують швидкість руху повітря й цим покращують відведення надлишків тепла від тіла тварини.
Утім, усі ці заходи без спеціального коригування годівлі великого ефекту не дають.
Зміни в годівлі
Що треба змінити в годівлі корів під час, а краще до настання спекотної погоди?
Грубі корми. Насамперед треба прибрати частку (30%) грубих корів із раціону. Цього можна досягти, забравши з добової даванки всю солому, якщо вона входила в раціон, і зменшивши рівень згодовування сіна на голову на 1 кг/добу. Замість цього додати менш грубий сінаж у кількості 2–3 кг/голову.
Підсолодження. У разі зниження споживання денної даванки раціону в нього тимчасово додають додатково 1–1,5 кг концентратів. Якщо споживання сухої речовини все ж таки знижується, слід підсолодити раціон, увівши в нього 1 кг бурякової меляси (якщо її немає, додавати 0,5 кг цукру/голову/добу).
Питна сода. У кормову суміш у спеку додають 100-120 г питної соди. Це дозволить запобігти закисленню рубцевої рідини, а головне — збільшить рівень утворення слини. Слина стимулюватиме споживання корму і стане чинником пришвидшення перетравлення кормів у передшлунках.
Існують дані щодо ефективності введення в раціон корів під час спеки добавок осмопротекторів, типовим з яких уважають бетаїн.
Мінеральні добавки. Для збільшення концентрації енергії в сухій речовині раціону на період зростання зовнішніх температур вище від оптимуму з раціону забирають частку мінеральних добавок (крейда, фосфати). Рівень їх знижують удвічі, але вільний доступ корів до крейди й фосфітів в окремих годівницях не обмежують.
Зелена маса. Деякі господарства з успіхом застосовують додавання до раціону корів під час спеки соковитої зеленої маси в обсязі 5–10 кг/голову/добу. Це, безумовно, негативно відбивається на мікробному балансі, але в більшості випадків дозволяє лишити високий рівень споживання корму, що важливіше для нормального існування корови у спеку.
Контроль за годівлею
Примусити корову споживати більше корму можна шляхом частішого роздавання: замість дворазової ввести трий навіть чотириразову годівлю. Найбільший обсяг корму планувати на останню даванку і не раніше як о 19-й годині (найкраще 40% добового розміру раціону в масі). Зі зниженням температури вночі корова намагатиметься повноцінно наїстися, тому світла в корівнику в спеку вночі лишають більше.
Під час спеки слід ретельніше стежити за роботою кормового столу. Раджу доручити окремому спеціалісту тричі на день контролювати ступінь спустошення кормового столу: вранці — до роздавання кормів, через годину після обіднього роздавання та перед вечірнім роздаванням корму.
Якщо вранці залишок корму на кормовому столі менший як 5%, це свідчить про недостатню кількість вечірнього годування. Тож в наступну добу його треба збільшити на 10%.
Денний контроль дозволяє зрозуміти характер дискомфорту, пов’язаний із браком вологості суміші або з її низькими смаковими якостями. Про це свідчать вибирання коровами окремих частинок суміші або перекопування суміші з утворенням специфічних воронок. Якщо зазначені вище ознаки масові, треба збільшити вологість суміші до 62–65%, а її перемішування до однорідної маси зробити тривалішим.
Вечірній контроль має стати основою для формування вечірнього обсягу роздавання корму. Якщо до вечора кормовий стіл стає відносно порожнім, останню даванку корму збільшують на 10–15%.
Вода для корів
Важливим чинником компенсації теплового стресу корів є температура води. Оптимально, коли вода надходить у напувалки поступово — так вона не може нагріватися до моменту споживання її коровам. Для цього потік води має бути повільним, але достатнім, щоб напувалка не була порожньою. Оптимальна температура випоюваної води влітку має становити +12…+15 °С. Така температура буває в разі її надходження з артезіанської свердловини, а не з бака, де вона якийсь час зберігається.
Слід звернути увагу на воду, що випоюється на вигульних майданчиках. Там треба організувати проточне та постійне надходження води до резервуарів, із яких напувають корів. Усі напувалки на вигулах мають бути обладнані пристроєм для періодичного повного вивільнення від води й миття обладнання. Застій води призводить до найважчих наслідків дії літньої спеки: корови будуть мало їсти й погано пити, а це шлях до повного зневоднення й до гибелі тварин.
Головні висновки
Таким чином, літня спека має супроводжуватися комплексом заходів із компенсації температурного стресу в корів для підтримання нормального стану обміну речовин і збереження їх високої продуктивності.
Для цього потрібно виконати низку заходів коригування мікроклімату: рух повітря не менший за 0,5 м/с, а також бажано організувати тонкодисперсне зрошення кожного місця для годівлі корів.
Суттєвішу увагу треба приділити змінам годівлі корів. З раціону забрати частку грубих кормів і мінералів, підвищити рівень концентрації енергії в сухій речовині, збільшити рівень згодовування концентратів, проконтролювати згодовування питної соди. Слід дещо збільшити вологість готової кормової суміші й ретельніше контролювати її споживання.
Таки маніпуляції з утриманням і годівлею корів під час спеки суттєво компенсують тепловий стрес і підтримають високу продуктивність корів.
The Ukrainian Farmer
