Науковець розповів про заходи реалізації потенціалу фінансової інклюзії

Запорукою формування в Україні стійкої фінансової інклюзії є комплексний підхід.

Про це повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору» зауважив, що за результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу світових тенденцій рівень фінансової інклюзії є недостатнім. Зокрема, у світі з близько 5,6 млрд дорослого населення:

– 1,7 млрд не мають банківських рахунків, при цьому 2/3 з них мають мобільний телефон;

– 1 млрд людей, які мають рахунки у банку, не користуються ними для сплати за комунальні послуги.

Водночас, рівень фінансової інклюзивності значною мірою залежить від рівня доходів країни, зауважив науковець. Зокрема, у 2019 році 94 % дорослого населення у США (високий рівень доходу) мали рахунок в банку; у Сербії (дохід вище середнього) – 73 %; в Україні (дохід нижче середнього) – 65 %; у Непалі (низький дохід) – лише 50 %.

Подібна тенденція і щодо наявності дебетової картки у дорослого населення:

– США – 80 %;

– Сербія – 60 %;

– Україна – 49 %;

– Непал – 27 %.

У США лише 9 % населення сплачують комунальні платежі виключно готівкою, у Сербії – 40 %, в Україні – 53 %, а у Непалі – лише 38 %. Це свідчить про значні успіхи розвитку фінансової інклюзії Непалу у цьому напрямку, підкреслив Олександр Захарчук.

З початком карантинних заходів населення різко обмежило споживання, що дало змогу сформувати певні фінансові заощадження і позитивно позначилося на зростанні банківських вкладів населення на поточних рахунках. Так, показник частки коштів на вимогу зріс з 27,9 % у 2016 році до 47 % у 2020 році. Зростання доходів дасть змогу зберігати поточний рівень депозитів та поступово збільшувати обсяги споживання, зазначив доповідач.

На його думку, постійне зростання безготівкових операцій з використанням платіжних карток з 25 % у 2014 році до 50 % у 2020 році вказує на позитивні тенденції у розкритті населенням України можливостей використання банківських карток.

Помітно збільшилась і кількість платіжних – торгівельних та банківських – терміналів. Якщо у 2014 році в Україні їх налічувалося лише 204 тис. одиниць, то станом на кінець 2020 року їх число зросло до майже 375 тис. А протягом січня-квітня 2021 року їх кількість збільшилася ще на 7 %.

При цьому рівень фінансової грамотності, за результатами проведених проєктом USAID Financial Sector Transformation Project у 2019 році досліджень, за 21‑бальною шкалою, в Україні та у Польщі становив лише 11,6 балів, у Білорусі – 11,7,  Угорщині – 12,4, Чехії –12,6, Албанії – 12,7, Литві –13,5, Португалії – 14,0 балів. Найвищий рівень фінансової грамотності у Фінляндії (14,8 балів) та Франції (14,9 балів), поінформував науковець.

Основними перешкодами на шляху формування стійкої фінансової інклюзії в Україні, вважає Олександр Захарчук, є низка чинників:

1.         Збереження високої питомої ваги фізичних осіб, які не користуються фінансовими послугами.

2.         Недостатній рівень розвитку безготівкової економіки.

3.         Низький рівень фінансової грамотності фізичних осіб.

4.         Обмеженість доступу до фінансової інфраструктури у сільській місцевості.

5.         Недостатній рівень довіри населення до фінансової системи, пов’язаний із неналежним захистом прав споживачів.

Для забезпечення високого рівня фінансової інклюзії в Україні необхідно:

–  стимулювати поширення в Україні таких інструментів забезпечення фінансової інклюзії, як електронні гроші та системи мобільних платежів, у першу чергу – безконтактні, прийняття терміналами платежів готівкою для подальшого переказу, приватні транскордонні грошові перекази тощо;

– реалізувати пріоритети Стратегії фінансової грамотності та досягнення ключових результатів її впровадження: підвищення рівня фінансової грамотності населення шляхом проведення інформаційно-освітніх заходів для різних цільових аудиторій;

– розширити набір фінансових послуг, які пропонують платіжні термінали: оплата комунальних послуг, оплата/погашення кредитів, здійснення переказів з карти на карту, виплату грошових переказів, інші банківські послуги за рахунок встановлення додаткових модулів прийому платіжних карток;

– встановити банківські платіжні термінали у всіх поштових відділеннях, розташованих у сільській місцевості, що підвищить доступність банківських послуг для місцевих жителів;

– перевести всіх отримувачів соціальних виплат на безготівкову форму оплати шляхом оформлення платіжних карток;

–  посилити захист прав споживачів фінансових послуг через регулювання ринкової поведінки учасників фінансового сектору та забезпечення прозорості інформації щодо фінансових послуг та продуктів.

Нагадаємо, уряд збільшив фінансування програми підтримки розвитку тваринництва і перероблення сільгосппродукції. Також ми писали, що Corteva приділятиме більше уваги фінансовим та юридичним аспектам, навчаючи фермерок.