Чим небезпечні мухи на тваринницькій фермі

Ризик зараження свиней АЧС через кровосисних мух – найбільша з небезпек для поголів’я. Та, крім вірусу АЧС, різні види жигалок поширюють сибірку, бешиху, туляремію, анаплазмоз, парафіляріоз й інші заразні хвороби тварин, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Віруси швидко інактивуються в ротовому апараті комах, і деякі з них здатні виживати в таких умовах кілька днів або тижнів, подовжуючи тим самим потенційний період передачі інфекції.

Дослідження учених Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (Харків) засвідчує щільність популяцій небезпечних членистоногих і їхнє видове різноманіття, зокрема, в Лісостеповій і Степовій зонах України.

Так, у Лівобережній Україні виявлено 42 види кровосисних членистоногих: іксодові кліщі роду Ixodes ricinus та I. Persulcatus – найпоширеніші в Україні та найнебезпечніші для сільгосптварин і людини, гнус (мошки, комарі, ґедзі). А в місцях мешкання диких кабанів виявлено павукоподібних і комах, з яких медично-ветеринарне значення мають 18 видів кровосисних двокрилих, 25 видів твердокрилих і сім видів кліщів і павуків.

Окрім того, тільки в Харківської області було зареєстровано 29 видів мокреців, серед яких види Culicoides chiopterus, C. obsoletus, C. Pulicaris. У західних регіонах України від мокреця C. pulicaris виділяли нейротропний вірус, а на Харківщині це – один із наймасовіших видів.

Також харківські вчені дійшли висновку, що за великого скупчення в скотарських приміщеннях кімнатна муха (M. domestica) може бути механічним переносником інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї, якщо контактуватиме з хворими тваринами.

Нагадаємо, провітрювання суттєво знижує чисельність мух у свинарниках.