З роками скорочення кількості споживання антибіотиків у тваринництві стало глобальним завданням. У зв’язку з появою бактерій із множинною резистентністю і необхідністю дотримання концепції «єдиного здоров’я» в більшості країн тепер є закони, що регулюють використання антибіотиків. Потреби ринку швидко змінюються, і рішення для кормової галузі спонукають нас по-новому поглянути на цю складну тему.
ДЛЯ ЧОГО ВИКОРИСТОВУЮТЬ АНТИБІОТИКИ
Антибіотики — це речовини, які можуть вбивати або пригнічувати ріст бактерій. Використовують їх залежно від регіону або тільки для лікування чи також і для профілактики бактеріальних інфекцій.
Антибіотики можна класифікувати за хімічними властивостями й способами дії. Для використання в тваринництві вони в основному доступні у вигляді ліків для перорального застосування з кормом або питною водою, або у вигляді ін’єкцій. Їхню безпеку і ефективність доведено клінічними дослідженнями. Ветеринарні препарати, що містять антибіотики, суворо регулюються законодавством.
У тваринництві антибіотики потрібні для лікування хвороб. Їх використання в більшості країн вимагає реєстрації, яка містить ряд специфікацій щодо: видів тварин для застосування; показань до застосування; тривалості лікування; використовуваних дозувань; періоду виведення з організму. Період виведення з організму охоплює кількість часу, який має пройти після останнього застосування антибіотика, поки м’ясо або молоко обробленої тварини можна буде знову безпечно використовувати для споживання людиною. Протягом десятиліть деякі антибіотичні речовини, такі як бацитрацин, карбадокс, саліноміцин, вірджініаміцин і багато інших, використовували в кормах для тварин як стимулятори росту, так званих АСР. Ці речовини, використовувані в субтерапевтичних дозах, позитивно впливають на біологічну продуктивність тварин.
Модулюючи мікробіом кишківника, АСР можуть поліпшити коефіцієнт конверсії корму і добові прирости. Деякою мірою вони також контролюють поширення умовно патогенних бактерій у кишківнику. Використання АСР становить значну частину всесвітнього використання антибіотиків у тваринництві. Це стало надійним і дешевим способом забезпечення бажаних показників продуктивності.
СТІЙКІСТЬ ДО ПРОТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ
Проблема стійкості до протимікробних препаратів протягом останніх двох десятиліть посилилася, зростання кількості стійких до антибіотиків бактерій почало становити серйозну загрозу для здоров’я як людей, так і тварин. Через надмірне і часте використання антибіотиків деякі бактерії змогли виробити стійкість до одного або декількох класів антибіотиків. Це явище відоме як СПП (стійкість до протимікробних препаратів). Виникнення СПП пов’язано з інтенсивним використанням антибіотиків як у тваринництві, так і в секторі охорони здоров’я. Особливо в країнах, де антибіотики можна купити без рецепта або без інструкції до застосування, медичні працівники та ветеринари почали зловживати їх кількістю. Деякі класи антибіотиків використовують як у ветеринарії, так і в лікуванні людей. Через загальну середу і механізми зараження деякі стійкі бактерії можуть поширюватися між популяціями тварин і людей і мають зоонозний потенціал. Поширені інфекції, які зазвичай легко лікувати курсом антибіотиків, можуть стати небезпечними для життя.
Деякі антибіотики класифікують як резервні. Їх часто використовують як останній засіб за інфекцій, спричинених мультирезистентними бактеріями. Застосування резервних антибіотиків, таких як поліміксини, цефалоспорини 3-го і 4-го поколінь і фторхінолони у тварин дедалі більше розглядають критично. Законодавчі органи багатьох країн закликають до використання цих речовин винятково для лікування людей, щоб знизити ризик подальшого розвитку резистентності.
СКОРОЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ АНТИБІОТИКІВ
Підхід «Єдине здоров’я», пропагований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), визнає взаємозв’язок між здоров’ям тварин і людини. Для боротьби з надмірним використанням антибіотиків і загрозою СПП слід заохочувати розумне використання антибіотиків в обох секторах. Органи охорони здоров’я ЄС вже визнали потребу скорочення використання антибіотиків у ветеринарії ще в кінці минулого століття. Використання AGP заборонено в ЄС, починаючи з 2006 року. З 2011 року Європейське агентство лікарських засобів (EMA) здійснює моніторинг використання антибіотиків в рамках свого проєкту Європейського нагляду за споживанням ветеринарних протимікробних препаратів (ESVAC). Звіт випускають щорічно.
Моніторингом використання антибіотиків з особливою увагою до резервних антибіотиків чинять тиск на країни-члени, змушуючи їх дотримуватися законодавчих актів, що регулюють і обмежують їх використання. В останньому звіті ESVAC зазначено, що продажі ветеринарних антибіотиків в європейських країнах впали більш ніж на 34% у період з 2011 по 2018 рік. У період з 2011 по 2019 рік використання ветеринарних антибіотиків тільки в Німеччині скоротилося на 60%. Оскільки Європейський Союз, а також США лідирують в скороченні використання ветеринарних антибіотиків, дедалі більше країн посилюють свої правила щодо їх використання. Кілька країн Південно-Східної Азії нині забороняють використання АСР. У терапевтичних дозах антибіотики часто використовують для лікування розладів травлення у тварин. За оцінками, це становить близько 50% від загального використання в птахівництві і близько 30% від використання у свинарстві. Очікується, що ці цифри зростуть зі скасуванням використання АСР. Підвищується обізнаність споживачів про застосування антибіотиків, а також про захист і добробут тварин.
ІННОВАЦІЙНІ КОНЦЕПЦІЇ ГОДІВЛІ
Нині на ринку відбувається загальне зростання попиту на м’ясо птиці. Особливо це спостерігається в країнах, що розвиваються, і густонаселених країнах. Очікують, що в найближчому майбутньому цей сектор значно розшириться. Завдяки високій продуктивності, короткому періоду відгодівлі та ефективній конверсії корму в курчат-бройлерів, м’ясо птиці можна виробляти відносно легко і швидко навіть в неоптимальних умовах.
Забезпечити високу продуктивність, а також підтримку здоров’я кишківника птиці можна за допомогою ефективних та інноваційних концепцій годівлі. Ймовірно, не існує єдиної кормової добавки, яка б компенсувала ефект підвищення продуктивності як за застосування АСР. Однак у цій галузі було проведено всебічні дослідження, в результаті яких на ринку з’явився широкий спектр добавок і ефективних рішень щодо годівлі. Виробники кормів та фахівці з годівлі можуть використовувати і комбінувати їх, щоб пропонувати ефективні рішення, найкращим чином адаптовані до регіональних особливостей. Деякі приклади кормових добавок, спрямованих на поліпшення здоров’я кишківника: пробіотики; пребіотики; органічні кислоти; фітобіотики; адсорбенти мікотоксинів. З усіх перерахованих добавок пробіотики є зареєстрованими і широко використовуваними препаратами. Хоча їх користь для здоров’я кишківника давно доведено і визнано, постійно ведуть роботу над підвищенням їх ефективності. З одного боку, пробіотики можна використовувати для поліпшення продуктивності тварин внаслідок підвищення засвоюваності компонентів корму і підтримки розвитку кишківника. З іншого боку, деякі штами мікроорганізмів, що належать до складу пробіотиків, підходять для боротьби з певними патогенами і сприяють зниженню ризику кишкових розладів, у такий спосіб зменшуючи потребу у використанні антибіотиків і покращуючи статус здоров’я птиці.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОДІЙ
У деяких країнах, де спостерігають найбільше зростання попиту на м’ясо птиці, умови вирощування бройлерів досить неадекватні. Невідповідність якості кормів, складні санітарні умови й високий тиск ендемічних патогенів — ось деякі з перешкод на шляху стійкого виробництва м’яса птиці без надмірного використання антибіотиків.
Донедавна криза COVID-19 погрожувала значній частині тваринницького сектору. Погіршення гастрономічних ринків, різке падіння цін на м’ясо й помилкові чутки про поширення інфекцій SARS-CoV-2 птицею, пов’язаних зі зниженням споживання м’яса птиці в деяких країнах, похитнули весь сектор промисловості. Чи повернуться деякі виробники до дешевих рішень АСР замість того, щоб продовжувати використовувати стійкі альтернативи? Це може бути привабливим короткостроковим рішенням у поточній ринковій ситуації. Але в довгостроковій перспективі інвестиції у високоякісні кормові рішення будуть єдиним варіантом одночасного забезпечення здоров’я людини, добробуту тварин, продуктивності й вимог споживачів.
Мелоні Фриш, продакт менеджер з кормових добавок для птахівництва, компанія Biochem, Німеччина
журнал «Наше Птахівництво», березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
