Друга половина 2020-го та початок 2021 року ознаменувалися низкою викликів для свинарської галузі не лише України, а й усього світу. Торгові обмеження через COVID-19, африканську чуму свиней, зменшення споживання свинини, відчутний дисбаланс вартості сировини та м’яса на світових ринках — усі ці труднощі скоротили прибутки свиногосподарств різних країн.
Найбільшим, на мій погляд, викликом сьогодення стає нестримний ріст виробничих витрат (від кормової сировини до енергоносіїв), а разом із тим і збільшення собівартості свинини. Ця тенденція, як вважає низка експертів, зберігатиметься через кліматичні зміни, зміни вектору на «зелену енергетику» та екологічні обмеження, а також через посилення тиску на виробників у питаннях благополуччя тварин.
Виробники свинини змушені реагувати, вдосконалювати наявні моделі виробництва, швидко переорієнтовуватися згідно із тенденціями та попитом ринку та найголовніше — оптимізувати витрати. Так, тільки кормова собівартість однієї свині вагою 105 кг сьогодні може сягати 2458,42 грн. Якщо додати сюди вартість відлученця (+591,41 грн) та решту витрат, що становлять приблизно +1067,44 грн, маємо повну собівартість однієї забійної свині, що може варіювати залежно від господарства, проте у цьому разі становить 4117,27 грн.
Структура витрат має такий вигляд:
• вартість корму — 65%;
• оплата праці — 11%;
• перевезення, транспорт, пальне — 6%;
• послуги ветеринара, вартість ліків — 5%;
• електроенергія й опалення — 3%;
• амортизація та ремонт обладнання — 3%;
• видалення гною — 2%;
• заміна стада, генетика — 2%;
• обслуговування кредитів — 2%;
• менеджмент і програмне забезпечення — 1%.
За умови середньорічної ціни реалізації 44 грн/кг маржа від кожної проданої свині становитиме 4620 грн — собівартість 4117,27 грн = отриманий прибуток 502,73 грн/гол. Проте за несприятливіших умов рівень прибутковості може бути значно нижчим (табл. 1).
Таблиця 1. Залежність прибутковості від коливання ринкової ціни на живу вагу свиней
Саме тому всі аспекти виробництва й витрати мають бути переглянуті та оцінені відповідно.
Вирощувати легку свиню (менше як 105 кг) — у такому разі маємо найнижчі витрати корму на 1 кг отриманої ваги.
Зберігаємо якісні рецепти або навіть посилюємо їх — за високої вартості зернових, якісні білкові компоненти, балансування енергії за допомогою жиру та синтетичні амінокислоти запобігають перевитраті корму.
Окреме вирощування свинок і кнурців — старий, проте дієвий спосіб, спрямований на оптимізацію витрат корму. Свинки мають помірний ріст, потребують більш насичених рецептів, проте дуже добру конверсію корму, натомість кнурці мають здатність до швидкого росту, можуть задовольнятися простішим рецептом, проте мають вищий за свинок індекс конверсії.
Клімат і розміщення тварин — оптимальні кліматичні умови та належний повітрообмін дають змогу не витрачати корм на обігрівання приміщення.
Здоров’я тварин і рівень втрат поросят — так звані економічно значущі захворювання (РРСС, ЦВС-2, M. Hyo, ілеїт свиней, атрофічний риніт), особливо їх субклінічний/непомітний перебіг, коли рівень загибелі низький, впливають на такі показники, як темпи зростання, витрати корму на одиницю ваги, однорідність партії поросят, якість туші й терміни досягнення ринкової ваги.
Водночас прямі втрати поросят — через загибель і вибракування слід розглядати як безпосередні витрати (табл. 2). Як бачимо з табл. 2, коливання ринку можуть суттєво знизити або ж зробити від’ємним баланс від продажу партії свиней. У цей час значення вакцинації/здоров’я поросят поряд із іншими чинниками вирішують, заробимо чи втратимо ми на цій партії свиней.
Таблиця 2. Обрахунок фінансових витрат на кожен додатковий відсоток загибелі/вибракування
Випробовування вакцин
Дані виробничого досліду на господарстві закритого циклу виробництва (від опоросу до реалізації поросят), що налічує 1700 свиноматок, мали на меті оцінити економічний результат від застосування двох різних комбінованих вакцин проти цирковірусу свиней 2-го типу (ЦВС-2) та мікоплазми хіопневмонія (M. Hyo). Поросята групи 1, що налічувала 13 283 гол. (16 партій) були вакциновані у віці 21 день, свіжозмішаною комбінацією вакцин ЦиркоФЛЕКС і МікоФЛЕКС (ФЛЕКСкомбо). Поросята групи 2, 12 086 гол. (14 партій), отримали комерційну попередньо змішану вакцину, що містить ЦВС1-2 химерний вірус і бактерин M. Hyo (Вакцина С).
Усі партії поросят (групи 1 та 2) утримували в окремих боксах однієї будівлі. Під час спостереження (близько 7 місяців) тварини мали однаковий догляд, корм й умови утримання. Медикація та решта ветеринарних заходів також були однаковими для груп 1 та 2.
Отримані результати (табл. 3) демонструють статистично ймовірну різницю в загибелі поросят на етапі дорощування (3,3 та 5,15%), що зберігається весь період вирощування від відлучення до реалізації товарних свиней (6,13 та 8,13%), відповідно в групах 1 та 2. Водночас вага поросят на момент реалізації в групі 1 (ФЛЕКСкомбо) була кращою на 2,03 кг (111,59 та 109,56 кг), порівнюючи з групою 2 (Вакцина С).
Таблиця 3. Різниця в загибелі поросят на етапі дорощування після вакцинації різними вакцинами
Отже, впровадження ефективних стратегій контролю захворювань є необхідною передумовою сучасного виробництва та дає змогу збільшити прибутковість ферми/партії тварин завдяки продуктивності:
• збільшення кількості забійних свиней на свиноматку за рік;
• кількість кілограмів, реалізованих на рік з одиниці площі;
• собівартість/прибуток від реалізації 1-ї свині/партії свиней.
Часто трапляється так, що вибір вакцини та правильно обрана ветеринарна стратегія вирішують, заробимо чи втратимо ми на цій партії свиней.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Віталій Піотрович, технічний менеджер компанії «Берінгер Інгельхайм»
— Безперечно, останнім часом галузь свинарства переживає не найкращі часи. Значне збільшення собівартості виробництва свинини та, як наслідок, низька прибутковість призвели до перегляду розподілення витрат і пошуку кроків для їх зниження. Окремі господарства декларували про збитковість виробництва, коли на кожному кілограмі витрати виробництва перевищили реалізаційну ціну на 2–4 грн. Зрозуміло, що розпочалася тотальна економія. Не стала винятком і стаття витрат «ветеринарна медицина». Окремі господарства переглянули програми лікування та профілактики захворювань, а деякі змушені відмовитись від важливих щеплень. Чи правильно це? Легко сказати — ні. Кожний конкретний випадок потрібно аналізувати й обговорювати. Але як лікар ветеринарної медицини я, звичайно, проти насамперед відмови від профілактичних щеплень. Не можна вести сучасне свинарство і не щепити проти неонатальної діареї поросят, парвовірусної інфекції, цирковірозу. Також не найкращий вихід — застосування дешевших аналогів щеплення. Експерименти та будь-які зміни застосування препаратів із преміумкласу на економсегмент у кризові часи — не найкращий вихід. Потрібно знаходити резерви й домовлятися з усіма учасниками ринку про можливість взаємних поступів. У будь-якому разі, на мою думку, відсоток витрат на ветеринарію не має зменшуватися нижче як 5%. Тільки здорова тварина буде рости й розвиватися належним чином і, відповідно, приносити прибуток.
Олександр Романов, незалежний експерт із питань здоров’я та благополуччя свиней
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
