За схрещування естонських і японських перепелів спостерігається гетерозис

За міжпородного схрещування перепелів – самців естонської породи з самками японської пороли – за основними показниками продуктивності спостерігається ефект гетерозису, пише журнал «Наше птахівництво».

Успадкування має проміжний характер із невисоким ефектом селекції. Це вказує на те, що у перепелівництві слід насамперед створити спеціалізовані лінії, що характеризуються певними корисними ознаками, а потім вести з ними селекційну роботу, виділяючи поєднувані популяції для отримання високопродуктивного гібридного потомства.

Зокрема, таке схрещування перепелів зменшує у гібридів яєчну продуктивність (246 яєць на середню несучку) на 1,6%, як порівняти з перепелами яєчного напряму (250 яєць), однак вона на 3,4% вища, ніж у батьківської форми (238 яєць).

Щодо яєчної маси, то в групі гібридних перепілок-несучок отримано 2,8 кг, у японських перепілок – 2,5 кг, а в естонських – 3 кг. За цими даними простежується знову-таки проміжне успадкування. Ефект гетерозису становить 2%.

Проміжне успадкування спостерігається і за живою масою. Якщо у 56-денному віці вона становить у групі гібридних самок 226 г, то в естонських перепілок – 233 г, у японських – 168 г. Ефект гетерозису за цим показником становить 12,7%.

Ефект гетерозису за збереженістю дорослого поголів’я у цих дослідженнях не простежувався. Вивід добового молодняку батьківської форми становив 82,3%, материнської – 78,6%, гібридної – 83%. При  цьому ефект гетерозису за цим показником проявляється за принципом проміжного успадкування – на рівні 3,2%.

Як повідомлялося, міжпородне схрещування гусей позначається на м’ясних якостях гібридних гусенят.

Довідка

Гетерозис (гібридна сила) – перевага гібридів за рядом ознак і властивостей над батьківськими формами. Проявляється у підвищенні життєздатності, плодючості та продуктивності гібридів.