Закваски для силосу повинні відповідати суворим критеріям

Як біологічні закваски для силосу застосовують зависі та суспензії молочнокислих мікроорганізмів у вигляді монокультур або ж їхніх комбінацій. Набувають популярності й сухі ліофілізовані інокулянти, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Серед найпоширеніших мікроорганізмів використовують культури Lactobacillus plantarum, Streptococcus salivarius, Enterococcus durans та Propionibacterium freudenreihii.

Термін зберігання рідких фасованих заквасок – у середньому 3-6 місяців. Сухі ліофілізовані інокулянти живих мікроорганізмів мають триваліший термін зберігання – в середньому 1-3 роки.

Будь-який мікроорганізм, що використовується як стимулятор зброджування силосу, має відповідати таким критеріям:

• енергійно рости, домінувати в біомасі й бути конкурентною щодо інших мікробних популяцій і здебільшого пригнічувати ріст особливо небажаних;

• бути гомоферментативною, щоб утворювати максимальну кількість молочної кислоти з безпосередньо доступних гексоз субстрату;

• бути стійкою до кислот і здатною довести кінцеве значення активної кислотності (рН) силосованої маси не менш як до 4 одиниць;

• бути здатною зброджувати глюкозу, фруктозу, сахарозу, фруктозиди та пентози;

• утворювати декстрин із сахарози та манніт – із фруктози;

• не впливати й утилізувати органічні кислоти корму;

• бути здатною рости на матеріалі з низьким умістом вологи, що особливо потрібно для підв’яленої маси;

• не бути генетично модифікованою;

• не мати протеолітичної активності;

• температурний максимум для молочнокислої бактерії не повинен перевищувати +50 °С.

Порушення хоча б одного з пунктів призводить до втрат властивостей культурою та значного зниження якості силосу внаслідок зміни кліренсу та профілю метаболітів процесу зброджування.

Закваски для біологічного консервування силосу повинні щонайменше мати патент на біологічні культури і спосіб їхнього застосування; відповідний дозвіл або свідоцтво ветеринарної фармакологічної ради, а також технічні умови на виготовлення та застосування.

Якщо ж такого документального мінімуму розробники культур заквасок не надають, то у кращому разі це – чужа розробка, а в гіршому – суміш простроченого альбуміну з кухонною сіллю.