Загибель індичат від еймеріозу може сягати 90-100%

До кокцидіозу (еймеріозу) серед індиків найчутливіші пташенята 6-8-тижневого віку, а також птиця після двох тижнів з часу припинення згодовування кокцидіостатиків. За високого ступеня інвазії високопатогенними видами еймерій загибель серед індичат може досягати 90-100%, пише журнал «Наше птахівництво».

В індиків паразитує сім видів еймерій, серед яких найбільш патогенні – Eimeria meleagrimitis, E. dispersa, E. gallopavonis та E. adenoeides. Види E. meleagridis та E. innocua належать до помірно патогенних, E. subrotunda вважається непатогенним видом.

Найхарактернішою ознакою кокцидіозу є діарея, виділення водянистої, інколи пінисто-пастозної консистенції темно-коричневого або темно-жовтого кольору з домішками слизу, крові та казеозних згустків.

За гострого перебігу спостерігається загальне пригнічення, виснаження, втрата апетиту, скуйовдженість пір’я. В індичат еймеріоз триває 5-7 діб, спричиняючи тривале зниження приростів маси тіла, гальмування у розвитку та відтермінування набуття здатності до яйцекладки.

Однак слід пам’ятати, що навіть після одужання перехворіла птиця може залишатись носієм збудників еймеріозу.

У дорослих індиків найчастіше реєструють субклінічний перебіг захворювання. У них зменшується кількість еритроцитів і гемоглобіну, розвивається анемія. Через ушкоджені ділянки слизової оболонки відкривається доступ для проникнення патогенних мікроорганізмів і токсинів, що призводить до порушення функціонування кишок і розвитку діареї, спричиняючи дегідратацію, інтоксикацію, порушення обмінних процесів.

Як повідомлялося, гістомоноз в індичат найчастіше має гострий перебіг.