Що провокує пошкодження яєчної шкаралупи

На якість яєчної шкаралупи та порушення її цілісності можуть впливати генетика, вік птиці, рівень забезпечення необхідними поживними речовинами, інфекційні хвороби, умови навколишнього середовища, збирання, оброблення й дезінфекція яєць, а також їхнє правильне зберігання, пише журнал «Наше птахівництво».

Крім того, коли стада дорослішають, а потім старішають, параметри якості яєчної шкаралупи, зокрема її товщина, змінюються ‒ вона витончується, зменшується міцність на розрив.

Пошкодження шкаралупи можна класифікувати як:

‒ повну тріщину (розбите яйце);

‒ волосяну/зірчасту тріщину (мікротріщину, насічку, мікронасічку).

Повна тріщина виникає, коли шкаралупа та підшкаралупні оболонки (мембрани) руйнуються, що збільшує її пористість, проникність для зовнішнього впливу, зокрема патогенної й умовно патогенної мікрофлори, патогенних мікроскопічних грибів.

Волосяна тріщина виникає за руйнування самої шкаралупи, без пошкодження підшкаралупної оболонки. Тріщини можуть з’явитися в матці під час формування яєчної шкарлупи, за транспортування чи перенесення яєць із інкубаційної шафи до вивідної. До 50% мікротріщин без пошкодження шкаралупи трапляється саме в тілі самки.

У світовій практиці яйця з повною тріщиною не закладають на інкубацію через високу ймовірність їх зневоднення (збільшення усушки) та запобігання занесення хвороботворних мікроорганізмів. Тоді як яйця з мікротріщинами не завжди видаляють з процесу інкубації ‒ через складну ситуацію із діагностуванням чи економічні умови, дефіцит інкубаційного матеріалу.

Нагадаємо, на якості шкаралупи яйця дуже позначаються мікотоксини в кормах птиці.