Як проявляється сальмонельоз у несучок

У дорослих несучок сальмонельоз може перебігати безсимптомно, що особливо небезпечно через ризик прихованого поширення інфекції, пише журнал «Наше птахівництво».

Однак у разі гострої форми можуть спостерігатися зниження апетиту й несучості, діарея, іноді з домішками крові, поганий стан оперення. У молодняку хвороба часто супроводжується високою смертністю, апатією, порушенням росту й іншими ознаками інтоксикації.

Збудники сальмонельозу переважно уражують шлунково-кишковий тракт птиці. Основні клінічні ознаки: діарея, запалення слизової оболонки прямої кишки, клоацит із можливим розкльовом уражених ділянок.

На розтині ураженої птиці виявляють метеоризм, набряклість, гіперемію та характерні смугасті крововиливи в стінках кишківника.

Серед патологічних змін також спостерігають серозно-фібринозний перикардит, збільшення й набряк селезінки. Сальмонели мають специфічну здатність уражувати печінкові тканини й виявляють стійкість до дії жовчних кислот. Через це на розтині птиці, хворої на сальмонельоз, особливо помітні дегенеративні зміни у печінці й жовчному міхурі. У таких випадках печінка має перероджений вигляд, жовтуватий відтінок, а її поверхня вкрита дрібними некротичними вузликами та петехіальними крововиливами.

Для виявлення сальмонельозу застосовують бактеріологічні дослідження (виділення бактерій із фекалій, тканин або яєць), серологічні тести (допомагають виявити антитіла до збудника в крові), молекулярні методи. ПЛР дозволяє швидко ідентифікувати наявність Salmonella.

Для підтвердження діагнозу в лабораторію направляють патологічний матеріал: загиблих ембріонів, птицю чи її внутрішні органи; зразки кормів і води; змиви з обладнання та приміщень. Матеріал повинен доставлятися до лабораторії не пізніше 12 годин після забору. Лабораторні аналізи дозволяють виявити збудника, оцінити його патогенність і визначити чутливість до антибіотиків.

Раніше ми писали про нову форму Gallinarum Pullorum серед несучок у Європі.