Що передбачають нові вимоги до благополуччя курей‑несучок під час їх утримання

З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності Вимоги до благополуччя курей‑несучок під час їх утримання. Вони визначають мінімальні стандарти утримання, що забезпечують здоров’я й комфорт птиці, безпечність продуктів і ефективну роботу господарств.

Серед основних принципів вимог:

1. Щоденний огляд і контроль здоров’я птиці. Персонал зобов’язаний щонайменше раз на добу перевіряти стан кожної групи курей‑несучок, своєчасно реагувати на ознаки захворювань, травм або стресу. Регулярний огляд птиці ‒ ключовий чинник  запобігання хворобам і підтримання високого рівня продуктивності.
2. Створення комфортних умов для природної поведінки. Освітлення, вентиляція та температура повинні забезпечувати можливість прояву природної поведінки несучок: клювання, риття, пересування й відпочинку. Курям має бути достатньо світла для активності, а також передбачено періоди темряви для відпочинку.
3. Чистота, гігієна й безпека. Пташники і клітки необхідно регулярно очищати й дезінфікувати, видаляти послід, мертву птицю своєчасно утилізувати. Обладнання має бути безпечним і не створювати ризику травм для птиці та персоналу.
4. Правильне облаштування кліток і пташників. Клітки повинні відповідати чисельності птиці, мати достатню площу й висоту, а також забезпечувати доступ до годівниць, напувалок, гнізд, сідал, підстилки та пристроїв для сточування кігтів. Мінімальна площа на одну курку в кліткових системах ‒ 750 см², корисна площа ‒ 600 см². Висота нижнього краю клітки над підлогою ‒ щонайменше 35 см, а проходи ‒ мінімум 90 см для зручності обслуговування.
5. Заборона каліцтв і обрізання дзьобів. Каліцтво птиці заборонено. Обрізання дзьоба допускається лише курчатам до 10 днів життя і виконується тільки кваліфікованим персоналом, щоб запобігти клюванню й канібалізму.
6. Вимоги для альтернативних систем утримання. Щільність посадки ‒ не більше 9 курей на 1 м² корисної площі. Вся птиця повинна мати доступ до необхідного обладнання й можливість реалізовувати природну поведінку.

Власник або утримувач сільськогосподарських тварин зобов’язаний вести облік лікування й застосування ветеринарних лікарських засобів у електронному чи паперовому вигляді, зазначати період і кількість препаратів, фіксувати кількість загиблих тварин, виявлених під час огляду. Ці дані зберігаються щонайменше три роки і надаються територіальному органу Держпродспоживслужби під час державного контролю чи за його запитом.

Як повідомлялося, системи вільного утримання зосереджені на курці та її природних потребах.