Профілактика РРСС ускладнюється через мутації вірусу

Репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС) характеризується, зокрема, тривалою вірусемією, реплікацією вірусу в альвеолярних і легеневих внутрішньосудинних макрофагах і персистентною інфекцією.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Захворювання трапляється насамперед у регіонах зі значним зосередженням поголів’я свиней і призводить до величезних економічних втрат у двох формах:

‒ репродуктивні прояви: інфікування поросних свиноматок вірусом РРСС спричиняє скидання частково автолізованих муміфікованих плодів і дуже часто ‒ передчасне народження мертвих поросят або зі зниженою життєздатністю;

‒ респіраторні прояви: пневмонія має особливо важкий перебіг у свиней у фазі інтенсивного росту (30-80 кг живої ваги).

Хворобу спричиняє РНК-вірус роду Arterivirus, ряду Nidovirales, що розмножується в цитоплазмі клітин. Він піддається мутаціям, і його генетична різноманітність негативно впливає на можливості профілактики й контролю РРСС.

Відомі два основні його генотипи: європейський (EU) й американський (AM). Між обома ізолятами вірусу ‒ великі генетичні відмінності. Навіть в одному господарстві можуть існувати різні штами вірусів.

У свиногосподарствах, де виявлено американський штам, описане реінфікування свиней європейським генотипом вірусу з підтвердженою в подальшому вірусемією, і навпаки. Це свідчить про обмежений взаємний імунологічний захист між цими основними генотипами.

Репродуктивно-респіраторний синдром свиней відрізняється насамперед взаємодією вірусу з організмом господаря, оскільки є хронічна інфекція, тривале виділення вірусу і його поширення зі спермою племінних кнурів.

Як повідомлялося, причина поширення РРСС на свинофермах – непрофесіоналізм.