Половина поросят, у яких діагностували діарею, не мали ідентифікованого збудника

Незалежне ветеринарне дослідження в Данії показало, що у 50% поросят, у яких діагностували діарею, не було ідентифікованого збудника. Для дієтолога це – прямий показник того, що з кормом щось не так.

Також дослідження показало, що з 20 стад, де 50% поросят мали інфекції, 50-70% поросят страждали на запалення кишок. Це означає, що щось, окрім бактеріального токсину, спричинило подразнення кишок і запалення. У таких випадках потрібно перевіряти рівень поживних речовин у кормах разом із якістю сировини, яка постачає ці поживні речовини.

Ідентифіковані збудники негативно впливають на поживні речовини, що виступають для них субстратом. Наприклад, якщо це – корм із великим умістом небілкового азоту з низькою засвоюваністю білка та/або високим рівнем трипсину в гібіторах, то це забезпечить субстрат для росту хвороботворних бактерій.

На здоров’я поросят із запаленням кишок, але без збудників, також можуть впливати інші компоненти сировини. Антигенний білок у вигляді бета-конгліциніну й гемаглютиніни – такі, як лектини (обидва є в сої), можуть пошкодити та змінити епітелій кишківника. Це зменшить поглинання поживних речовин із кишківника та зробить доступними для бактерій більше поживних речовин.

Використання високозасвоюваних джерел енергії та білка у складі корму допомагає вирішити це шляхом обмеження доступних для хвороботворних організмів поживних речовин, а отже, посилення споживання корму та підтримання здорового росту поросят.

Сирі компоненти з найнижчим умістом антипоживних речовин також зменшують ураження кишок й оптимізують здатність поросячої кишки засвоювати поживні речовини.

Додавання до корму дріжджів або сировини з дріжджовим компонентом може сприяти подальшому стабільному здоров’ю кишківника поросят.

Нагадаємо, до актинобацилярної плевропневмонії найчастіше сприйнятливі поросята 2-6-місячного віку.