Підвищена температура силосу не завжди є наслідком його псування

Зазвичай гарячий силос асоціюють з аеробним псуванням, спричиненим розвитком дріжджів і пліснявих грибів, які розкладають органічні речовини та виділяють тепло. Проте підвищена температура силосу не завжди є наслідком його псування.

Про це йдеться у статті «Чому силос гарячий» у журналі The Ukrainian Farmer.

Підвищення температури протягом перших годин після закладання силосу є абсолютно природним явищем. Ферментація починається зі споживання залишкового кисню мікроорганізмами. Цей процес є екзотермічним, тобто супроводжується виділенням тепла.

Як підвищиться температура силосної маси на початку ферментації, залежить від кількох чинників:

• вмісту сухої речовини;
• швидкості заповнення та герметизації траншеї;
• кількості мікроорганізмів, що споживають кисень (бактерій, дріжджів і пліснявих грибів);
• та, найважливіше, пористості силосної маси.

Пористість – це частка об’єму силосу, яка не заповнена твердими часточками. Оптимально підтримувати її нижче 40%. Навіть дуже добре ущільнений силос одразу після заготівлі містить приблизно 40% повітря.

Якісніше ущільнення зменшує пористість, а разом із цим й інтенсивність аеробного дихання в перші години після закладання, що обмежує підвищення температури.

Підвищення температури до 10 °C відносно початкової температури вважається нормальним. Далі починається природне охолодження, якщо температура навколишнього середовища нижча за температуру силосної маси.

Швидкість охолодження залежить від:

• об’єму траншеї;
• ступеня ущільнення;
• температури навколишнього середовища;
• загальної маси силосу.

Великі силосні траншеї утримують тепло значно довше. Саме тому силос, що відкривають пізньої осені або взимку, часто є теплішим за навколишнє повітря.

Раніше ми писали, як визначити оптимальний строк збирання кукурудзи на силос.