Молозиво необхідне новонародженим поросятам для виживання
Поросята-сисуни мають низку біологічних особливостей, які не характерні для інших статево-вікових груп свиней. У цьому віці тварини не мають захисних засобів від холоду у вигляді волосяного покриву чи жирового підшкірного прошарку. Вони народжуються з незначним запасом енергії та поживних речовин.
70% продуктивної енергії витрачається на обігрів поросят. Саме тому молозиво, а згодом і молоко необхідні їм для виживання, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Окрім того, треба організовувати дворівневу систему обігріву в секторах опоросу: для свиноматок ‒ 18-21 °С, для поросят ‒ 32-34 °С.
Новонароджені поросята зовсім не мають імунітету до захворювань, адже в їхній крові майже відсутня гамма-глобулінова фракція білка, що входить до складу імунних тіл, які захищають організм від різних захворювань, і значно менше лейкоцитів. Із молозивом вони щодня отримують до 30 г білка, який на 40-50% складається з гамма-глобулінів.
Новонароджені поросята гостро потребують поживних і біологічно-активних речовин. Однак можуть спожити 25-30 мл, бо саме таким є об’єм шлунку. Об’єм тонкого відділу кишківника ‒ 100 мл, а всього клунково-кишкового тракту ‒ 160 мл. Через 20 днів останній збільшиться увосьмеро, тонкий відділ кишківника ‒ усемеро, товстий відділ ‒ у 2,5 раза.
Порося віком від двох днів уже може випити за добу 2,3-3 л молока ‒ значно більше, ніж утворюється в наймолочнішої свиноматки.
Отже, критично важливо у перші 24 години життя забезпечити поросят молозивом. Із 20-25 дня вони охоче поїдають концкорми, що важче перетравлюються за молоко, тому зростає навантаження на тонкий і товстий відділи кишківника.
До 30-денного віку у шлунковому соку поросят відсутня вільна соляна кислота. Пепсин шлункового соку неактивний і не може розщеплювати білок молока, а сам шлунковий сік у перші дні життя не має бактерицидних властивостей, які запобігають розвитку патогенних мікроорганізмів. Це ‒ так званий період вікової ахлоргідрії. Молодняк у цей час чутливий до різних шлунково-кишкових захворювань.
Тому надзвичайно важливою є рання підгодівля якісними замінниками незбираного молока, престартерами, застосування підкислювачів, щоб зменшити негативний вплив патогенів.
Наприкінці підсисного періоду ШКТ поросят змінюється, наближається до розмірів людського, починає виділятися шлункова кислота і система функціонування шлунку стає інакшою.