Кампілобактеріоз у птиці переважно перебігає безсимптомно

Кампілобактеріоз птиці ‒ інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передання інфекції, що в тяжких випадках характеризується синдромом загальної інтоксикації. За нормальних умов хвороба рідко перетворюється на клінічну. Однак за інтенсивного промислового птахівництва така ймовірність суттєво зростає, пише журнал «Наше птахівництво».

Кампілобактеріоз переважно перебігає безсимптомно. Нині клінічні ознаки хвороби в курей пов’язують із патогеном Campylobacter hepaticus. Інші види Campylobacter, зокрема особливо небезпечний для людини C. jejuni, не загрожують здоров’ю птиці: інфікованість курей C. jejuni може варіюватися від 0 до 100%.

Прояв кампілобактеріозу дуже часто спостерігається у молодих курей-несучок під впливом стресу до досягнення пікової несучості. Захворювання супроводжується некротичними ураженнями печінки, що мають ізольований осередковий характер і розміри 1-2 мм. Вони є однією з основних діагностичних ознак кампілобактеріозу птиці.

Механізм розвитку таких патологічних змін до кінця не вивчено, оскільки найбільше C. hepaticus виявляють у кишківнику птиці, а у печінці й жовчі ‒ незначну кількість.

Кампілобактерії спричиняють хронічну інтоксикацію організму, некротичний гепатит, запалення жовчного міхура, асцит, виснаження й загибель птиці.

Інкубаційний період триває 5-14 днів. Хвороба перебігає в підгострій і хронічній формах. Тяжкість клінічних ознак залежить від інфікувальної дози штаму кампілобактерій, віку птиці та інших чинників. Найважчий перебіг кампілобактеріозу ‒ у спекотний період серед молодок 6-7-місячного віку під час яйцекладки й у курчат у віці 1-3 місяці.

У разі загострення хвороби птиця стає в’ялою, пір’я тьмяніє та скуйовджується, розвивається пронос. Послід рідкий, пінистий, брудно-зеленого кольору, нерідко з домішками крові та різким неприємним запахом. Стрімко знижується жива вага птиці (до 20-47%) та яйценосність (до 15-35%), повністю припиняється цикл яйцекладки, з’являється спрага, кури відмовляються від корму. Гребінь і сережки анемічні. Температура тіла підвищується до 44 °C.

Птиця гине від інтоксикації чи виснаження протягом 2-10 діб після прояву клінічних ознак. Відхід молодняку може становити до 2,7-15%.

Перехворіла птиця ще тривалий час лишається латентним носієм кампілобактерій та інфікує довкілля, а під час забою ‒ м’ясопродукти.

Раніш ми писали про патоморфологічні зміни, що супроводжують кампілобактеріоз.