Хімічні консерванти в заготівлі силосу важливі за складних погодних умов

Застосування хімічних консервантів у заготівлі силосу критично важливе саме за складних погодних умов, коли природне молочнокисле бродіння ускладнено.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Існують різні типи хімічних консервантів для силосу: органічні кислоти (мурашина, пропіонова та сорбінова), амонійні солі (бензоат натрію, пропіонат амонію), засоби на основі нітриту натрію.

Також консерванти відрізняються за технологією застосування насамперед дозуванням. Так, мурашину кислоту рекомендовано застосовувати нормою 4-6 л/тонна, що створює значні навантаження на обладнання. Окрім того, вона має високу корозійну активність.

Порядок застосування консерванту на прикладі заготівлі гібридного жита:

• скосити, щоб забрати до великого дощу. На опади 3-5 мм можна не зважати ‒ їхній вплив не критичний;

• прив’ялити не більше як 24 години. Починаючи підбирати злаки за вмісту сухої речовини >25-26%, у пік сонця досягають 28-31%. Зупиняти підбирання за появи роси тільки у разі високої вологості маси;

• підготувати плівку для накриття на випадок дощу. Припинити завозити масу за 1-2 години до дощу, щоб встигнути втрамбувати. Косарки мають бути з плющилкою;

• поєднати хімічні й біологічні консерванти. За вмісту СР 33-35% (злаки) додати біологічний консервант. Зменшувати ціль по СР можна, коли маса вже переросла оптимальну фазу (менше СП), але контролювати золу.

За вмісту СР 25-30% додати хімічні консерванти на основі мурашиної кислоти (3-5 л/тонна). Більші дозування потрібні, коли є зола та пожнивні рештки, високий протеїн, волога >75%.

Так, застосовуючи хімічний консервант, можна через добу прив’ялювання забирати масу з поля 26-30% СР, зберігаючи її поживність.

Раніше ми писали, як правильно силосувати люцерну.