Гігієна силосної сировини потребує особливої уваги

Для поліпшення якості силосу слід зважати не лише на його поживність, уміст крохмалю, рівень протеїну, збереження НДК, а й на якість збереження у траншеях, якість ферментації. Ці характеристики впливають на споживання тваринами, і їх не можна компенсувати концентратами, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Особливу увагу слід приділяти гігієні силосної сировини, адже разом із нею потрапляють шкідливі мікроорганізми, з якими потім тварини боротимуться, витрачатимуть сили на шкоду продуктивності.

Ключ до успіху якісної ферментації силосу ‒ швидке заповнення траншеї, ретельне трамбування шарами заввишки 10-15 см і повна герметизація плівкою для запобігання втратам сухої речовини (до 30%).

Маса, що надходить із поля, завжди неоднорідна зі значними коливаннями вологості, хімічного й мікробіологічного складу, в траншеї різні шари мають різну щільність.

Ідеальний зріз є запорукою отримання ідеального силосу чи сінажу. Щоб оцінити якість зрізу, треба проаналізувати не середню пробу, а стан траншеї у цілому:

‒ скільки зіпсованого (чорного) шару, що лишається після зачищення;

‒ скільки зіпсованих ділянок і шарів на зрізі та як змінюється їхня кількість протягом року;

‒ якщо зачищати ретельніше, як відреагують корови: чи почнуть більше їсти, як збільшаться відходи та продуктивність.

Надійність технології й консервантів визначають за якістю й кількістю слабких ланок.