Для свиноматки надважлива кількість випитої води

У роботі над підвищенням продуктивності свиноматок треба враховувати їхню фізіологію. Перші дні після опоросу – найважливіші, особливо для багатоплідної генетики, як данська. Треба простежити, щоб кожне порося від своєї матері отримало молозиво, а з ним – колостральний імунітет.

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів заступник директора з виробництва – головний технолог АПК «Насташка» Валерій Пономаренко.

«Далі поросят треба посортувати: цей процес фіксуємо в картці, яку заводимо на кожне гніздо, – зазначив він. – Для контролю сортування застосовуємо прищіпочки різних кольорів. Під кожною свиноматкою має бути 14 поросят – це стандарт. Якщо на картці +2 зелені прищіпки, це означає, що в станку 16 поросят. Одна червона – 13 поросят, тож одне досортують. Коли прищіпок немає – у гнізді 14 поросят. Завдяки цьому простому методу не треба перелічувати тварин у кожному станку».

Молочна продуктивність свиноматки залежить від багатьох чинників: утримання, годівлі тощо, але генетика й селекція мають велике значення. Хоч це не можна перевірити, як у корів.

«Свиней можна контролювати тільки за показником валового приросту на гніздо, – зауважив Валерій Пономаренко. – Бо кількість і вага поросят у гнізді різна, а валовий приріст гнізда – величина стала, яка становить 80, 100 або 120 кг. У нас показник – у середньому 90-100 кг на гніздо».

Він також наголосив на вкрай важливому показнику в маточнику – кількості випитої свиноматкою води.

«Від цього залежить і кількість спожитого корму, і стан поросят: якщо свиноматка не встає, не п’є, поросята точно матимуть діарею», – пояснив головний технолог.

Як повідомлялося, «Еко піглетс» з данською генетикою отримує 6-8 додаткових поросят на свиноматку.